після дощу земля стала як

имена с опострофом

На український мові.

А. Мабуть людині не можна відриватися від рідного берега.
Б.Сумління людське виявляється схоже на вулик його теж можна розтривожити.
В. Досі дні стояли теплі сонячні а сьогодні мов на гріх задощило.
Г.Доброго кажуть дожидати треба а лихе-само прийде.
Д. А хлібам колосистим здається немає кінця

Позначте речення,у якому відсутнє вставне слово чи словосполучення (розділові знаки пропущено):
А. З-за саду здавалося піднімалася супроти полуденного сонця велика у півнеба синя хмара
Б. Кажуть що горе об горе чіпляється
В. Либонь колись тут була рівнина
Г. Дерева видно звалені були недавно

Позначте речення, у якому перед словом "як" ставиться кома(розділові знаки пропущені
А.Мелашка була потрібна в господі як робітниця
Б.Дівчина сяяла як кущ калини
В.Дощ у жнива як пяте колесо до воза
Г.Вона як незглибна криниця,дно якої оповите памороззю віків
Д.Промені як вії сонячних очей.

Позначте рядки,у яких подано двоскладні речення:
А.Вітер морозний,обпалюючий,страшний
Б.В грудневі безпросвітні ночі читали в хаті букварі!
В.Чужих доріг ніколи не топтав
Г.Пахне гіркотою осені
Д.А Соломії не було

А Верби, схилившись над тихим Дінцем, розчісують коси зелені.
Б На заході ще жевріло небо, а в степу вже заходила ніч.
В Липневий день мандрує пішки, казки нашіптує малечі.
Г Пішла дорога то маленькими сосновими лісками, то болотами, то полями.
2. Тире потрібно поставити між частинами складносурядного речення (розді¬лові знаки не розставлено):
А Сині роси зблискували на травах і сонце купалося на левадах.
Б Десь у хлібах кричав перепел і туман стелився од річки.
В На хвилину раптом стихли голоси і спинилися тіні.
Г Хвилина ще і схід розпише в сліпучі барви небосхил.
3.Кома не ставиться в реченні (розділові знаки не розставлено):
А На подвір'ї голосно сміються діти і пурхають горобці.
Б І жмуриться вікнами наша хатина і шепче задумливий сад.
В Жайворонок заспівав для своєї жіночки і їй теж захотілося злетітив небо.
Г Мені потрібне слово а не слава.
4.Складносурядне речення утвориться, якщо серед варіантів продовження речення «Зранку ми почали непокоїтися...» обрати:
А так що настрій зіпсувався на цілий день;
Б проте погода посприяла нам і цього разу;
В й обговорювати можливі перешкоди;
Г передчуваючи серйозні ускладнення.
5. Не слід ставити коми між частинами складносурядного речення (розділові знаки не розставлено):
А Рясніє дощ і падає лункіше м'яких краплин розмірене биття.
Б Знову яблуні буйно цвітуть і лунає знайомий мотив.
В Грім одгримів і солодкоюмлостю спокою віє од цвіту вишень і сирої землі.
Г Вишневі зацвіли сади і сніг пахучий падає на воду.
6. Кома перед і ставиться в реченні (розділові знаки не розставлено):
А Мова українська сповнена поетичної грації і тому досить важка для перекладу.
Б Доба Мазепи це час економічного політичного і культурного відро¬дження України після Руїни.
В Треба зазначити що економічних понять в останні десятиліття з'яв¬ляються все більше і більше.
Г Жовто-блакитні барви символізують дві першооснови буття дух і мате¬рія добро і зло вогонь і вода батько і мати.
7. Складнопідрядне речення з підрядним означальним:
А Рідну пісню треба захищати так, як захищають рідний край.
Б А доки є пісня, нікому не вдасться захмарити небо моєї душі.
В Духовність — озонова пелюстка, що так бережно огортає планету й не дає зруйнувати життя.
Г Народе мій, як добре, що ти у мене є на світі.
8. Складносурядним є речення:
А Тонкі брови, русяві дрібні кучері, рум'яні губи — усе це дихало моло¬дою парубоцькою красою.
Б Гляньмо на трепетну землю — і тоді відкриється нам на зелено-голубому обличчі планети край, схожий на серце.
В У дівчині пробуджується мати — творець нового життя.
Г Як простір немислимий без руху, так поезія неможлива без думки.
9. Яке з наведених складносурядних речень має спільний другорядний член?
А Минуло кілька недовгих хвилин, і вони сиділи поруч над водою, у гуща¬вині дикого терника на камені (С. Васильченко).
Б Був час обідньої перерви — і все живе поховалося в затінки, вщухло, принишкло (О. Гончар).
В Співають ідучи дівчата, а матері вечерять ждуть (Т. Шевченко).
Г Де-не-де біля вирв сивіє безводний полин або кущиться пахучий чебрець (О. Гончар).
10. Виділіть складнопідрядне речення, у якому засобом зв'язку є сполучник.
А Де молодий вогонь, що серце пік? (Д. Павличко).
Б У карих очах було стільки щастя, що Оксані за цілий вік не вичерпати його (Я. Качура).
В Збратав нас труд, що творить чудеса (М. Рильський).
Г Історія, що сколихнула душу, здається мені дуже значущою (Ч. Айтма-тов).

працювати. Адже більше, не на одній планеті, у великої сонячної системи, життя немає. Лише у нас на Землі є повітря, яким ми дихаємо, і без якого загине все живе. Є вода, без цієї дивної і казкової по своєму складу рідини не зможе жити не один живий організм на землі. Йде дощ, який дарує нам свою прохолоду, живить землю, і наповнює наші водоймища. Є у нас такі красиві океани, морить і річки, в яких живе інший світ, світ тварин і рослин. А як добре і прекрасно влітку поринути в прохолодну воду. І ми навіть не замислюємося, що такий чарівний дарунку більше ні ніде, у всьому всесвіті.

З давніх часів чоловік і природа тісно взаємозв'язані. В давнину первісні люди повністю залежали від довкілля. Але йшов час, людина еволюціонувала, удосконалювався його мозок. Люди навчилися добувати вогонь, будувати житла, створювати знаряддя праці. Людина не лише завойовувала своє місце серед інших племен, але і намірилася підпорядкувати саму природу.

Питання взаємодії з довкіллям актуальне і сьогодні. Проголосивши себе царем серед всіх живих істот, чоловік забув, що сам є частиною природи, вінцем її творіння. І замість вдячності продовжує поводитися дуже агресивно. Ні для кого не секрет, як згубно сьогодні позначається на навколишньому світі діяльність людини. Блюзнірське, споживче відношення до скарбів планети може мати дійсно катастрофічні наслідки. Щорік вирубуються величезні площі лісів, адже ліси — це легкі планети. Куди поділися чисті джерела? У воду скидаються тонни відходів, і її небезпечно не лише пити, але навіть просто купатися в ній. Повітря отруюють вихлопи мільйонів автомобілів, отруйні викиди заводів. Людина забуває, що запаси в надрах планети коли-небудь вичерпаються, і продовжує добувати корисні копалини. Створюється враження, що всі забули про те, що людина не може існувати поза природою. Адже він живе на землі, їсть її плоди, дихає повітрям, п'є воду. І при цьому так мало піклується про збереження місця свого існування!

Навколишній нас світ природи доріг нам, необхідний, значить, і піклуватися про кожну травичку, квітку в узбіччя, березовому гаю вдалині нам - дітям Землі. Уміти не лише милуватися всією красою, але і цінувати її, примножити, виховуючи в людях доброту, милосердя - ось про що повинна хворіти душа кожної людини.

організована збройна боротьба між державами, суспільними станами. У слові війна чуються крики, стогони людей, зойки, плач, благальні очі жінок, дітей. Війна - це велика біда для будь-якої людини. Так було у всі часи. Це загальна біда. Кожен сучасний юнак або дівчина можуть про неї розповісти, ґрунтуючись лише на історичних фактах. Але однієї історії не вистачає, щоб передати увесь той жах, який випробували люди на війні.
Зброя з'явилася одночасно з людством. Рятуючись від голоду, людина удосконалювала знаряддя полювання. А у безперервних зіткненнях із зовнішніми ворогами і внутрішніх конфліктах складалися основи комплексу захисного і наступального спорядження, формувалася тактика і основні прийоми бою. Зараз з кожним днем з'являються нові типи зброї. Вони стали ще жахливіше. Тепер головним їх завданням є уразити велику кількість людей. Усе це говорить тільки про одне - війна буде завжди.
У всі часи поведінка людини на війні була однаковою. Та ж кров, то ж напруга людських сил, то ж спотворене війною обличчя землі. У війні немає боягузів, але немає і чудо-багатирів. У ситуації кривавої бійні проявляється істинна суть людини, і якщо була в нім людяність, то вона лише зміцниться у випробуваннях.
Якими будуть війни майбутнього, неясно, проте очевидно, що велика частина використовуваного сьогодні озброєння є пережитком минулого. Зараз є думка, яка стверджує, що великі війни між державами в майбутньому не будуть. Адже це вже буде не війна на поле битви, а знищення держав атомними бомбами і оружжями масової поразки.
Життя це безцінний подарунок, яким треба дорожити. Треба берегти своє власне життя, радіти кожному прожитому дню, і не в якому випадки не відбирати життя у інших. Ні у кого немає на це право.