1. Укажіть рядок прислівників, кожен з яких має значення ознаки іншої ознаки: А. недостатньо переконливий, злегка рожевий, зовсім холодний; Б.

Колись навесні,

Любо лилися в пташиному хорі

Пісні голосні;

Грала промінням, ясним самоцвітом

Порання роса,

І усміхалась весняним привітом

Натури краса.

Гордо палала троянда розкішна,

Найкраща з квіток, –

Барвою й пахом вродливиця пишна

Красила садок.

А соловейко троянді вродливій

Так любо співав,

Голосом дивним співець чарівливий

Садки розвивав;

Слав до вечірньої зорі прощання,

Що гасла вгорі,

Ще ж голосніше співав на вітання

Поранній зорі…

Вже пролетів, немов пташка зальотна,

Весняний той час, –

Осінь холодная, осінь вільготна

Панує у нас.

Тихо спускається нічка осіння, –

Година сумна;

Місяць холоднеє кида проміння;

Здалека луна

Пугача віщого крик – гук єдиний.

Діброва німа.

Де ж соловейко? де ж спів солов’їний?

Ох, де ж він? Нема!

В вирій полинув, де вічная весна,

Натхненний співець.

Вічно красує там рожа чудесна,

Там теплий вітрець;

Глухо і смутно кругом на просторі,

Мій гаю сумний!

Кинув співець тебе в тузі та в горі,

Тебе й край рідний.

Тиша така тепер всюди панує.

Лиш в листі сухім

Вітер зітха, мов дріада сумує,

Із жалем глухим.

Чом я не маю огнистого слова,

Палкого, чому?

Може б, та щира, гарячая мова

Зломила зиму!

І розлягалась би завжди по гаю

Ясна-голосна

Пісня, й розквітла б у рідному краю

Новая весна.

Та хоч би й крила мені солов’їні,

І воля своя, –

Я б не лишила тебе в самотині,

Країно моя!
Випиши з вірша «Співець» у зошит по два епітети, порівняння та персоніфікації.

завдання.

В. Вони читали якесь оповідання.

2. Укажіть рядок прислівників, кожен з яких має значення способу дії:

А. подивився пильно, співає тихенько, біг босоніж;

Б. цвіте пишно, йшов довго, сказав лагідно;

В. мчав щодуху, бачив позаторік, прибрав ретельно.

3. Укажіть рядок прислівників, кожен з яких має значення причини дії:

А. сказав навмисне, вивчив нарешті, ледве дійшов;

Б. штовхнув спересердя, сказав зозла, переплутав спросоння;

В. зробив наперекір, образив знічев’я, відчинив навстіж.

4. Укажіть рядок прислівників, кожен з яких виражає ознаку предмета:

А. будинок зліва, подарунок напам’ять, присунув близько;

Б. котлета по-київськи, яблука надзелень, доглядає дбайливо;

В. сад восени, розмова пошепки, читання мовчки.

А запитай(но);
Б посадила(таки);
В (що)(за)дитина.
5. Укажіть рядок, у якому слово з часткою пишеться через дефіс:
А заграв(би);
Б як(от);
В (таки)заспівав.
6. Укажіть рядок, у якому частку ж(же) слід писати окремо.
А А(вже)ж, я приїду до вас у гості.
Б Вони повернуться вчасно, (а)як(же)!
В Я виконав те(ж) завдання, що й ти.
7. Укажіть речення, у якому вжито формотворчу частку.
А Посадити б тут сад!
Б У полі ні душі живої немає.
В Я ж вас попереджав! СРОЧНО, обищаю ОТБЛАГОДАРИТЬ только ПРАВЕЛЬНО ПЛИЗ

А запитай(но);
Б посадила(таки);
В (що)(за)дитина.
5. Укажіть рядок, у якому слово з часткою пишеться через дефіс:
А заграв(би);
Б як(от);
В (таки)заспівав.
6. Укажіть рядок, у якому частку ж(же) слід писати окремо.
А А(вже)ж, я приїду до вас у гості.
Б Вони повернуться вчасно, (а)як(же)!
В Я виконав те(ж) завдання, що й ти.
7. Укажіть речення, у якому вжито формотворчу частку.
А Посадити б тут сад!
Б У полі ні душі живої немає.
В Я ж вас попереджав!

а) таланити, шаленіємо, управився би, говорять;
б) щастити, буяти, скаженіти, керувати;
в) вирувати, висловлюваємося, говоріть, зробив би;
г) правити, фортунило, дейкають, ректи.

Укажіть рядок дієслів недоконаного виду:
а) рахувати, плекати, берегти, цокотіти;
б) гріти, поберегти, дійти, угледіти;
в) шанувати, здійснявся, рвонути, викликають;
г) видзвонювати, втручатися, листуєшься, здійснив.

Вкажіть рядок, у якому неправильно визначено час дієслів:
а) осінь надходить, наближається - теперішній час;
б) небо заволікло, затягло, вкрило імлою - минулий час;
в) вибачимо, пробачимо образу - майбутній час;
г) стежка звивається, крутиться, в юниться - майбутній час.

Позначте рядок дієслів наказового способу:
а) сідай, скажемо, пересуватися, вибачте;
б) плекати, почекайте, дихаємо, нахмарилося;
в) напишімо, стривайте, не журися, пообідаємо;
г) зглянтеся, покращало, сходив би, бійтеся.