Поміркуй! Від чого застерігає нас народ у казці "Дрізд і голуб"?

А) з..юрмитися, п..єдестал, п..юре,солов..ї
Б) прислів..я, духм..яний, зв..язковий, тьм..яний
В) роз..яснити, бур..ян, між..яр..я, полум..я
Г) св..ятковий, миш..як, подвір..я, пів..яблука

А У сім'ї панували теплі, дружні взаємини (стосунки).
Б Активно розвивається співробітництво між двома країнами в науковій ікультурній галузях(царинах)
.В У 1939 році виникла реальна воєнна (військова) загроза мирному життю країнЄвропи. Г Гамір атенцізняли (зчинили), наче готували бурю.
Д Усім працівникам належить (треба) пройти інструктажз техніки безпеки.
84.Виділене слово вжито у невластивому йому значенні в реченні
А Україна проголосила незалежність у серпні 1991 року.
Б Цю інформацію розголошувати заборонено.
В Доповідач виголосив палку промову.
Г Найактивнішим учасникам концерту оголошено подяку.
Д Голова зборів проголосив порядок денний.
85.Виділене слово вжито у невластивому для нього значенні в реченні
А Тактичнізаняття допомагають військовим удосконалити професійну підготовку.
Б Керівництво армії розробляє нові тактичні прийоми оборони.
В Наш командир – дуже тактична людина
. Г Генерал пояснив свої тактичні міркування.
Д Успіх бою забезпечили правильні тактичні розрахунки.
86.Виділене слово вжито в невластивому йому значенні в реченні
А Два примірники словника присутні в кабінеті.
Б Вантажне відділення розташоване на першому поверсі.
В Ялту вважають одним із найпопулярніших курортів.
Г Директор банку перебуває за кордоном.
Д У санаторії є кілька басейнів.
87. Фразеологічний зворот ужито в реченні
А Часу було обмаль, а він усе одно бив байдики.
Б Побачивши великий натовп людей, перехожі дивувалися.
В Величезна сила криється в людському розумі.
Г Пісня народжує радість.
88. Фразеологічний зворот ужито в реченні
А Вір до кінця у власні сподівання.
Б Дивлюсь на сині обріїземліз калинових небес моєї долі.
В Його постійною мрією було швидше вийти в люди
. Г Не звикай утертими стежками йти за другим сліпо, як у дим.
89. Фразеологічний зворот ужито в реченні
А Митцю не треба нагород, його судьба нагородила.
Б Сказано по струні ходити – і ходи.
В Мені потрібне слово, а не слава.
Г Дніпро манив нас маревом води.
90. Значення «надумане мірило упередженої людини, яка підганяє під нього фактидійсності» має фразеологізм
А піррова перемога
Б прокрустове ложе
В геростратова слава
Г дамоклів меч
Д Еолова арфа
91. Неправильно визначено значення фразеологічного звороту
А надути губи – образитись, виявити невдоволення
Б спустити на землю – змусити когось не втрачати почуття реальності
В рильце в пушку – про когось привітного й лагідного
Г черв'ячок точить – непокоять тяжкі, гнітючі роздуми
92. Не збігається за значенням зіншими фразеологізм
А обламати роги
Б підвести під монастир
В збити пиху
Г вкрутити хвоста
93. Значення фразеологічного звороту снувати химери
А пліткувати про щось
Б інтригувати когось
В виготовляти домотканий килим
Г домагатися чого-небудь від когось
Д фантазувати про щось
94. Фразеологізм – синонім до слова хитрувати
А заплющувати очі
Б замилювати очі
В замазувати очі
Г заливати очі
95. Фразеологізм – синонім до слова засоромитися
А пустити червоного півня
Б як рак свисне
В пекти раків
Г показати, де раки зимують
Д ухопити шилом патоки
96.Синонімічними є фразеологічнізвороти
А наживу нитку – білими нитками шитий
Б і води не замутить – хоч у вухо бгай
В попасти на слизьке – накрити мокрим рядном
Г бентежити кров – не чути землі під собою
Д закрутити веремію – укрутити хвоста
97. Антонім до фразеологізму хоч в око стрель є в реченні
А Ситуація – хоч крізь землю провалися
. Б Сьогодні надворі ясно, хоч голки збирай
. В Тихо довкола, хоч мак сій.
Г У хаті хоч зуби клади на полицю.

Діти принесли з лісу їжака, довго гралися ним. їжак не хотів розгорнутись, настовбурчив голки, то вони кидали ним об землю, пробували лоскотати патичками — й хоч би тобі що! Навіть цьку вали собакою, який, пирхаючи, обнюхував те жалке тіло, про бував перевернути лапами, але скоро поранився і, підібгавши хвоста, відбіг убік. Зрештою, подумали, що замучили їжака, а тому покинули його в купі листя, а самі порозбігались по домів ках, бо вже вечоріло.

Я його побачив, коли зійшов з поїзда і прямував стежкою, що вела поміж старим парком і великим садом. Хтось десь палив багаття; й хоч полум'я не було видно, проте рідесенький дим синьою пеленою стелився над самою землею. Повітря пахло анто нівками і чимось таким особливим, що нагадувало дитинство й те, як ми колись згрібали листя й палили на городі, де вже викопали картоплю... їжак, видно, ще не очумався, бо лежав там, де його й покинули, згорнувшись тугим клубком.

Я зупинився, очікуючи, коли він спробує побігти. Проте їжак наче вмер. Нагнувся над ним, торкнувся голок — тверді, вони мало не впивалися в долоню. Тоді я втягнув праву руку в рукав, таким чином замотавши її, і, нагнувшись ще нижче, попхнув їжака собі на полу плаща й поніс із собою.

їжак не розпростувався і, важкий, колов мені своїми шпиль ками долоню, а то й бік, коли я міцніше притискав його до себе. Від того, що зустрівся з їжаком, а тепер ніс його в загорнутій полі плаща, стало мені добре, і я чомусь навіть усміхався.

В кімнаті я запалив світло і вже тоді поклав їжака в кутку біля груби. Він там упав, як неживий, і тільки, либонь, ще тугіше згорнувся, ще гостріше повиставляв шпильки. Ну, що ж, це твоє діло, як тобі триматись, як поводитись, думав я, можеш побоюва тись, остерігатись. Можливо, й зрозумієш, що я проти тебе не маю нічого лихого, але ж ти дике лісове звіря, ти завжди боїшся й осте рігаєшся,— і, може, завдяки цьому й живеш іще... Ну, добре, ось тобі яблуко, ось тобі друге. А що ж іще тобі до вподоби?

Вийшов надвір, назбирав грушок-гниличок під грушею, і всі висипав перед їжаком, котрий, либонь, і не ворухнувся за цей час... А-а, тобі, мабуть, хочеться молока, я чув, ти його любиш. Проте молока в квартирі не було, довелося йти до сусідів. Сусіди налили мені у фіолетову пластмасову чашечку — ах, так, вони розуміють, це для їжака, і, мабуть, для того, яким сьогодні бавились діти.

Кімнату залило світло, їжак непорушно лежав у кутку. Він, звичайно, чув, що я і вдруге виходив з кімнати, але щось тут лякало його, насторожувало. Налив молоко в тарілочку, поставив коло яблук та грушок. Цікаво, що ж його непокоїть? Чи не елек тричне світло? Мабуть, воно, бо їжак у лісі звик до місячного, а це для нього — вороже...

Зайчик і горобина.
Засипало снігом землю. Нема чого їсти зайчикові. Побачив він червоні ягоди на горобині. Бігає навколо дерева, а ягоди — високо. Просить зайчик:
«Дай мені, горобино, одне гроно ягідок». А горобина й каже: «Попроси вітра, він і відірве».
Попросив зайчик вітра. Прилетів вітер, гойдає, трусить горобину. Відірвалося гроно ягід, упало на сніг. їсть зайчик ягоди, дякує вітрові.
Василь Сухомлинський
Гроно — скупчення плодів на одній гілочці; китиця.