Твір.Якими повинні бути стосунки дітей і батьків?

А Верби, схилившись над тихим Дінцем, розчісують коси зелені.
Б На заході ще жевріло небо, а в степу вже заходила ніч.
В Липневий день мандрує пішки, казки нашіптує малечі.
Г Пішла дорога то маленькими сосновими лісками, то болотами, то полями.
2. Тире потрібно поставити між частинами складносурядного речення (розді¬лові знаки не розставлено):
А Сині роси зблискували на травах і сонце купалося на левадах.
Б Десь у хлібах кричав перепел і туман стелився од річки.
В На хвилину раптом стихли голоси і спинилися тіні.
Г Хвилина ще і схід розпише в сліпучі барви небосхил.
3.Кома не ставиться в реченні (розділові знаки не розставлено):
А На подвір'ї голосно сміються діти і пурхають горобці.
Б І жмуриться вікнами наша хатина і шепче задумливий сад.
В Жайворонок заспівав для своєї жіночки і їй теж захотілося злетітив небо.
Г Мені потрібне слово а не слава.
4.Складносурядне речення утвориться, якщо серед варіантів продовження речення «Зранку ми почали непокоїтися...» обрати:
А так що настрій зіпсувався на цілий день;
Б проте погода посприяла нам і цього разу;
В й обговорювати можливі перешкоди;
Г передчуваючи серйозні ускладнення.
5. Не слід ставити коми між частинами складносурядного речення (розділові знаки не розставлено):
А Рясніє дощ і падає лункіше м'яких краплин розмірене биття.
Б Знову яблуні буйно цвітуть і лунає знайомий мотив.
В Грім одгримів і солодкоюмлостю спокою віє од цвіту вишень і сирої землі.
Г Вишневі зацвіли сади і сніг пахучий падає на воду.
6. Кома перед і ставиться в реченні (розділові знаки не розставлено):
А Мова українська сповнена поетичної грації і тому досить важка для перекладу.
Б Доба Мазепи це час економічного політичного і культурного відро¬дження України після Руїни.
В Треба зазначити що економічних понять в останні десятиліття з'яв¬ляються все більше і більше.
Г Жовто-блакитні барви символізують дві першооснови буття дух і мате¬рія добро і зло вогонь і вода батько і мати.
7. Складнопідрядне речення з підрядним означальним:
А Рідну пісню треба захищати так, як захищають рідний край.
Б А доки є пісня, нікому не вдасться захмарити небо моєї душі.
В Духовність — озонова пелюстка, що так бережно огортає планету й не дає зруйнувати життя.
Г Народе мій, як добре, що ти у мене є на світі.
8. Складносурядним є речення:
А Тонкі брови, русяві дрібні кучері, рум'яні губи — усе це дихало моло¬дою парубоцькою красою.
Б Гляньмо на трепетну землю — і тоді відкриється нам на зелено-голубому обличчі планети край, схожий на серце.
В У дівчині пробуджується мати — творець нового життя.
Г Як простір немислимий без руху, так поезія неможлива без думки.
9. Яке з наведених складносурядних речень має спільний другорядний член?
А Минуло кілька недовгих хвилин, і вони сиділи поруч над водою, у гуща¬вині дикого терника на камені (С. Васильченко).
Б Був час обідньої перерви — і все живе поховалося в затінки, вщухло, принишкло (О. Гончар).
В Співають ідучи дівчата, а матері вечерять ждуть (Т. Шевченко).
Г Де-не-де біля вирв сивіє безводний полин або кущиться пахучий чебрець (О. Гончар).
10. Виділіть складнопідрядне речення, у якому засобом зв'язку є сполучник.
А Де молодий вогонь, що серце пік? (Д. Павличко).
Б У карих очах було стільки щастя, що Оксані за цілий вік не вичерпати його (Я. Качура).
В Збратав нас труд, що творить чудеса (М. Рильський).
Г Історія, що сколихнула душу, здається мені дуже значущою (Ч. Айтма-тов).

повинні бути єдиним цілим.

Я так думаю, тому що людина, взагалі-то, є тільки «дитиною» природи. Мати-природа народила людину, як і її менших братів та сестер: звірів, пташок, дерев, квітів тощо. І, на мою думку, неправильним та хибним є те, що людина вирішила нібито вона вища за природу та може керувати нею. Люди зовсім знахабніли, бо вважають, що природа їм навіть щось винна. А це не так, мало того, що природа породила людину, дозволила їй жити на своїх просторах, милуватися її краєвидами, так вона ще й дозволила людині, заради виживання, харчуватися братами своїми меншими. Чому ж ми люди цього не цінуємо? Я майже впевнена, що зараз не знайдеться жодної людини, яка б покинула промислові центри міста заради життя в гармонії з природою, як колись.

До цих роздумів мене наштовхнули твори Хемінгуея «Старий і море» та Кавабата Ясунарі «Тисяча журавлів». Цих письменників особливо хвилювали відносини людини з природою. Наприклад, Кавабату Ясунарі хвилювала доля людини у стрімкому світі машин і технічних зручностей, що віддаляли особистість від природи і вікових традицій. Тому він вирішив написати свою повість «Тисяча журавлів», в якій природа посідає особливе місце. Життя природи і
людини, на думку письменника, поєднані невидимими ланцюгами. Усвідомлення цього первісного невід'ємного зв'язку надзвичайно важливе для митця. З ним пов'язане і відчуття ритму цілісного світу, що дозволяє проникати у закони природи, жити з нею одним життям, не відступаючи від природного єства, не створюючи дисгармонії, дисонансу, розладу з нею, а значить, і з самим собою. Кавабата закликає
вчитися у природи, проникати в її таємниці, він бачить у
спілкуванні з природою шлях до морального та естетичного вдосконалення людини. А Хемінгуей у своїй повісті-притчі «Старий і море» показує, що людина є частиною природи. Через головного героя твору – рибалку Сантьяго він доносить до людини розуміння того, що вона несе за свої вчинки відповідальність перед природою. Наприклад, старого рибалку навіть обтяжує думка про те, що людина вимагає їжі в моря. Хемінгуей доводить, що люди повинні розуміти свій вічний зв'язок з природою та керуватися совістю та розумом у стосунках з нею.

Отже, читаючи твори Хемінгуея та Кавабати Ясунарі, я остаточно переконалась в тому, що людина повинна жити в гармонії з природою. В тому, що людина не має права забувати про свою відповідальність перед природою. Та людина не повинна вважати, що вона є вищою за природу. Якщо ніколи не забувати цих порад видатних письменників, людство наладить свої стосунки з матінкою-природою і буде жити з нею в злагоді та любові.