Поянити значення прислiвья! Чесна праця щастя приносить

украинском языке!!! на тему : "вы встретили человека , которого давно не видили на экскурсии в чужом городе"
заранее спасибо за помощь

1) Неопалима купина
2) Ахілесова п'ята
3) Дати гарбуза
4) Бути чи не бути
5) Ні пуху ні пера
6) Дамоклів меч
7) Зняти стружку
8) Закопати талант у землю
9) Вогонь в одежі слова
10) Народитися в сорочці
11) Відділити кукіль від пшениці
12) Врізати дуба

свято літнього циклу це свято Івана Купала з яким пов’язане єднання Людини і Природи. Це час літнього сонцевороту коли пишно буяє природа коли розквітає довкілля коли хлібороби мають короткий перепочинок перед жнивами. Це свято дісталося нам від пращурів і сьогодні ми відроджуємо славні традиції минувшини. Раніше на всіх кутках села люди ставили купальські віхи на яких були заквітчані зелом колеса на жердинах. Також робили Купало солом’яне опудало щоб навколо нього співати і танцювати. Традиційно готували вогнище розкладали його поблизу річки куди поспішали і дорослі і діти щоб відчути радість свята красу обряду. Хлопці закопували на пагорбі купальське деревце Мариноньку-Купальницю а дівчата прикрашали її квітами стрічками намистом. Поки не розпалили вогонь водила молодь танки співала пісні. Аж ось запалало купальське вогнище щоб усі перестрибуючи парами чи поодинці очищалися магічним полум’ям. Поступово вогнище згасає і дівчата біжать до річки ворожити на вінках. Кожна з них кинувши вінок на воду прагне дізнатися що її чекає у майбутньому одруження з любим чи з нелюбом у рідній стороні чи далеко від дому. Опівночі свято закінчується так що всі розходяться по домівках. А відчайдушні йшли до лісу шукати цвіт папороті який за давніми віруваннями приносив щастя. Усе обрядове дійство супроводжувалося піснями що оспівували шлюб і мрії про щасливе кохання. Ясний місяць сяючі зорі духмяні пахощі квітучого літа мерехтлива річка усе увібрало дивовижні відблиски купальського вогнища

А У сім'ї панували теплі, дружні взаємини (стосунки).
Б Активно розвивається співробітництво між двома країнами в науковій ікультурній галузях(царинах)
.В У 1939 році виникла реальна воєнна (військова) загроза мирному життю країнЄвропи. Г Гамір атенцізняли (зчинили), наче готували бурю.
Д Усім працівникам належить (треба) пройти інструктажз техніки безпеки.
84.Виділене слово вжито у невластивому йому значенні в реченні
А Україна проголосила незалежність у серпні 1991 року.
Б Цю інформацію розголошувати заборонено.
В Доповідач виголосив палку промову.
Г Найактивнішим учасникам концерту оголошено подяку.
Д Голова зборів проголосив порядок денний.
85.Виділене слово вжито у невластивому для нього значенні в реченні
А Тактичнізаняття допомагають військовим удосконалити професійну підготовку.
Б Керівництво армії розробляє нові тактичні прийоми оборони.
В Наш командир – дуже тактична людина
. Г Генерал пояснив свої тактичні міркування.
Д Успіх бою забезпечили правильні тактичні розрахунки.
86.Виділене слово вжито в невластивому йому значенні в реченні
А Два примірники словника присутні в кабінеті.
Б Вантажне відділення розташоване на першому поверсі.
В Ялту вважають одним із найпопулярніших курортів.
Г Директор банку перебуває за кордоном.
Д У санаторії є кілька басейнів.
87. Фразеологічний зворот ужито в реченні
А Часу було обмаль, а він усе одно бив байдики.
Б Побачивши великий натовп людей, перехожі дивувалися.
В Величезна сила криється в людському розумі.
Г Пісня народжує радість.
88. Фразеологічний зворот ужито в реченні
А Вір до кінця у власні сподівання.
Б Дивлюсь на сині обріїземліз калинових небес моєї долі.
В Його постійною мрією було швидше вийти в люди
. Г Не звикай утертими стежками йти за другим сліпо, як у дим.
89. Фразеологічний зворот ужито в реченні
А Митцю не треба нагород, його судьба нагородила.
Б Сказано по струні ходити – і ходи.
В Мені потрібне слово, а не слава.
Г Дніпро манив нас маревом води.
90. Значення «надумане мірило упередженої людини, яка підганяє під нього фактидійсності» має фразеологізм
А піррова перемога
Б прокрустове ложе
В геростратова слава
Г дамоклів меч
Д Еолова арфа
91. Неправильно визначено значення фразеологічного звороту
А надути губи – образитись, виявити невдоволення
Б спустити на землю – змусити когось не втрачати почуття реальності
В рильце в пушку – про когось привітного й лагідного
Г черв'ячок точить – непокоять тяжкі, гнітючі роздуми
92. Не збігається за значенням зіншими фразеологізм
А обламати роги
Б підвести під монастир
В збити пиху
Г вкрутити хвоста
93. Значення фразеологічного звороту снувати химери
А пліткувати про щось
Б інтригувати когось
В виготовляти домотканий килим
Г домагатися чого-небудь від когось
Д фантазувати про щось
94. Фразеологізм – синонім до слова хитрувати
А заплющувати очі
Б замилювати очі
В замазувати очі
Г заливати очі
95. Фразеологізм – синонім до слова засоромитися
А пустити червоного півня
Б як рак свисне
В пекти раків
Г показати, де раки зимують
Д ухопити шилом патоки
96.Синонімічними є фразеологічнізвороти
А наживу нитку – білими нитками шитий
Б і води не замутить – хоч у вухо бгай
В попасти на слизьке – накрити мокрим рядном
Г бентежити кров – не чути землі під собою
Д закрутити веремію – укрутити хвоста
97. Антонім до фразеологізму хоч в око стрель є в реченні
А Ситуація – хоч крізь землю провалися
. Б Сьогодні надворі ясно, хоч голки збирай
. В Тихо довкола, хоч мак сій.
Г У хаті хоч зуби клади на полицю.

1. А хлібам колосистим здається немає кінця (Д, Луценко).2. Кажуть дощ завжди приносить щастя (Г. Коваль). 3. Невернулись додому з походів герої, і навіки я з ними на жаль розлучивсь {Д. Луценко). 4. Маємо жити звичайно не хлібом єдиним (Б. Олійник). 5. Будь ласка будь мужнім і сильним{Олег Ольжич).

Хочеться, щоб наша поєзія,написана і ще не створена,але вже палаюча у серці,була багатою і чесною,скромною у слові і мудрою у своїй простоті,щоб вона носила той же одяг,який носить і любить народ,і не чванилась пишнотою і пустодзвінною примхливістю; була не городою,а привітною до людського серця; пила з одного джерела і ділила один хліб-сіль з трудівником,щоб вона допомогала втомленим підімала серця на подвиг,дзвніла по-солов`їному і звеселяла людину в праці.