Яка голосна має йти в кінці слова обличч...
5-9 класс
|
Обличчя!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Другие вопросы из категории
Читайте также
1-бажаний гість
2-власне бачення
3-підійти ближче
а)дієслово
б)дієприкметник
в)іменник
г)прикметник
оцінювання).
1) Іменник;
2) дієслово;
3) прикметник.
А. Прагну небо бачити в синій хустині (І. Драч).
Б. Чужа душа – то, кажуть, темний ліс (Л. Костенко).
В. І степом можна йти безвісти і лягти на землю, прикласти вухо до землі, то тільки вмій прислухатися – шумить і голосить (Ю. Яновський).
Г. Художнику немає скутих норм (І. Драч).
9. Установіть відповідність між виділеними словами в односкладному реченні і другорядним членом речення, яким воно є.
1) Додатко;
2) присудко;
3) означення.
А. Прагну сонце бачити в золотому капелюшку (І. Драч).
Б. Можна побачити, що небеса – це тиша твоєї душі (Д. Павличко).
В. Будую мовчання, як зал філармонії (Л. Костенко).
Г. Не бійся досвітньої мли,-досвітній вогонь запали, коли ще зоря не заграла (Леся Українка).
Прочитайте текст. Виконайте завдання 10-11 до нього
(1) Листя в садках ще тільки проклюнулося, тому в гіллі рясно миготять дрібні, мов роса, прозеленкуваті крапельки то зав’язь.
(2) – От якби мені таке намисто, каже Соня, зроду б не знімала…
(3) – Кунимо, обіцяю впевнено, ось як тільки вивчусь на шофера, так і купимо.
(4) – А я тобі сорочки вишиватиму. (5) Гарні-прегарні, кращі, ніж у лавці!
(Г. Тютюнник)
10. Позначте речення, яке є неповним.
11. Позначте речення, у яких пропущено розділові знаки.
творчість Т.Шевченка починається з балади. Це були перші його літературні спроби. Він написав балади Тополя Причинна Утоплена. Повертається він до цього жанру і в подальші роки своєї творчості. Балади Т. Шевченка мають фольклорну основу. Оскільки Т. Шевченко любив співати то він знав і співав народні балади. А особливо йому подобалась балада Ой чиє ж то жито. У 1839 році в Петербурзі під час навчання в Академії мистецтв він написав баладу Тополя, яка написана в романтичному стилі. Завдання з української літератури 1. Допишіть речення і дайте повну аргументоавну відповідь у вигляді твору – роздумуВірш «Мені тринадцятий минало» - твір про… 12 б 2.Робота з деформованим текстом. Запишіть правильний варіант творуЗасіяло сонце неначеСтало неначе на світі вселани, моє… гаї, сади…жартуючи і ми погналидо води чужі ягнята. 2 б 3.Розгадайте кросворд «Знавці Шевченкового заповіту»1.Якою кров'ю треба волю окропити?2.Автор заповідає похоронити себе на3.Спочатку…, а потім вставайте.4.Головна річка України.5. «Вражою злою кров'ю…окропіте»6. «Поховайте мене на…»7.Яке слово є закликом до боротьби?
Роман стрімко переступив поріг бабусиної кімнати. На підвіконні затишно буркотіло радіо. Бабусі й не видно було за ковдрами, подушками. Коли вона й не спить, однаково лежить із заплющеними очима, піднімається дуже рідко. Лице акуратне, дрібненьке, схоже на квіточку.
Роман підступив до столу з гарною, святково-легенькою скатеркою. На столі пишалась дешева, темно-синього скла ваза, лежав псалтир, якісь ліки. Стояла прикрита рушником ікона. Роман узяв її, задерев’яніло засунув за полу і, не глянувши на стару з її подушками, рвучко направився геть.
Увечері Роман відніс ікону Павлуші Ханенку. Отому, що в Канаду до родичів виїхав, як тільки стало відомо, що вже можна і нічого за це не буде. А тепер от погостювати приїхав. Каже, що в тамтешніх українців така туга за батьківщиною, що мати який сувенір з рідної України – їм за велике щастя. Хоч рушник вишиваний. Хоч ікону. І гроші вони за це ладні заплатити…
Роздивившись принесену Романом ікону, «канадець» Ханенко поклав її на стіл.
- Чи ти мене хочеш одурити, чи хто тебе кинув? – верескнув він. – Дивись.
Ханенко поклав бабусину святиню на стіл, піддів ікону зі зворотного боку ножичком, і на темному дереві забілів папірець із рівними рядками друкованих літер. «…під впливом інженери… згідно з якими архітектурний стиль…»
- Хтось узяв рівненьку дощечку, - пояснював Ханенко, - наклеїв репродукцію з журналу, а потім лаком покрив. Вийшло непогано, - хмикнув, - але на продаж не йде. Тобто, - поправився, - на сувенір не згодиться.
Коли увечері повернувся брат Антон, Роман підійшов до нього:
- Ікону давно продав?
Антон вперся поглядом у темні очі Романа.
- Давно. З рік тому, у місті.
- Нікому не скажу. Половину грошей мені оддаси, - мовив похолоділим голосом Роман і пішов до хати.
- Розказуй хоч всьому кутку, хоч на все село кричи, - насмішкувато крикнув йому в спину Антон. – Грошей тих давно немає. Гроші ті на випускний вечір пішли.
Брати встали один проти одного напружені, як покручі. Якось дивно покликала до хати мати. Бабуся напівсиділа в ліжку. Крилом голубки виглядало з-під хустинки срібне пасмо. Поруч згорбився на стільці батько. Хлопці виструнчились, між ними стала смутна мати з вологим блиском в очах.
- Діти… мої… мабуть… до ранку не доживу… - з натугою вилітали з побілілих уст слова. – Довго я… ходила… по цій землі… Живіть і ви… довго… Ікону бережіть… І вона… вас… оберігатиме…
дописати що сталося з іконою.............будь ласка допоможіть