. За глибиною: річка ... , а потічок ... .

вузький, на ланах, житній,
гарячий, стежками, гірський,
хлібний, з джерел, широкий.

стебелёк. Когда люди смотрят на ромашку они забывают о всём плохом.Она.....

ПОМОГИТЕ ПОЖАЛУЙСТА!!))

на яблуневу гілку сіла весела синичка і зацвірінчала вона мала пір"ячко синього кольору із зеленкуватим відтінком , маленьку голівку з білими щіщками і блискучі як намистинки , очі

Побачивши годівничку з дрібненьками шматочками сала , синичка підлетіла ближче . спочатку вона політала навколо , потім врешті наважилась і , сівши на дошщечку почала дзобати поживу .

Дмитрик спостерігав за синичкою у вікно . він знав ,що з кожних десяти синичок довесни доживає лише одна

усі інші гунить від холоду й голоду . хлопчик з радістю подумав , що тепер пташка не загине

На вроду красень, а до роботи — ледар з ледарів, яких світ не бачив.

Якось і питає в нього батько:

— Чи не пора тобі, синку, за якусь справу братись?

А той стоїть та лише потилицю чухає.

— Та не знаю, тату, може й пора, тільки за яке ж діло мені братися?

— Добре, — каже батько, — підемо по світі, глянемо, як інші живуть. Може, щось знайдеться і для тебе таке, що до серця припаде.

Зібрались і пішли. Ішли вони ішли, ніякої роботи не бачать. Аж гульк, під лісом бик пасеться.

— Я цього бика заберу! — говорить син.

— Що ж, — зітхає батько, може, й гріх, але кради, якщо хочеш.

Зловив Іван бика на налигач та і повів додому. А батько тим часом пішов до сусіднього села провідати свого знайомого.

Повернувся додому пізно, але того ж вечора зарізали бика і зварили багату вечерю. Син затулив ряднами вікна, щоб ніхто не підгледів, а потім сіли вечеряти.

— Почекай, — каже батько, — давай спочатку поміряємо свої шиї: чия товща. А потім побачимо, хто з нас погладшає після вечері.

Поміряли шиї, взялися за їжу. Батько їсть повагом, ніби в гостях, а син поспішає, немов на пожежу. Загавкає собака, син мерщій ховає все до припічка. І вночі не спав, усе йому здавалося, що господар бика з’явиться.

Майже місяць їли бика. Повеселішав парубок.

— Ну що ж сину, — каже батько, — давай тепер поміряємо наші шиї.

Поміряли. У батька на два пальці шия товща стала, а в Івана навпаки — ще тоншою стала.

— Це тому, сину, що ти крадене їв, — говорить батько.

— А ви хіба, батьку, куповане їли? — дивується син.

— Еге, я їв своє, тому і погладшав, — примружив очі батько, —пам’ятаєш, я в село заходив? Це тоді я хазяїну гроші за вола відносив.

Син аж рота розкрив від здивування.

— Ну, синку, пішли ще роботу шукати, може, ще щось украдеш?

— Ні, хай йому грець! — вигукнув син. — Більше ніколи не буду красти. Я разом з вами піду землю волами орати та хліб сіяти.

и, по,ïхати, пiд,ïхати, роз,ïхати, з,ïхати, ви,эднатися, за,эднатися, при,эднатися, по,эднатися, пiд,эднатися, роз,эднатися. з,эднатися. З двома словами, у яких вживаэться апостроф, скласти речення.

зайшов за хмару.Іде по дніпру теплошід. Час іде дуже швидко. Виділені слова: ходить, вийшло, зайшов іде замінити близькими за значенням (синонімами). Дякую