Напішіть твір СРОЧНО)))
5-9 класс
|
Твір на тему: Що цікавіше читати Книжки чи газети?
Мабуть, кожен полюбляє читати книжки. Це - запорука успіху, це - початок знання, це - велике. Читаючи книжки ми стаємо розумнішими. Та книга може сказати не усе, таким чином у звичайній книзі ми не можемо дізнатися новин, прочитати цікаві статті та анекдоти, побачити телепрограмму. Усе це ми знайдемо лише у газеті. І знов з`являється питання: що цікавіше, книжка чи газета.
Більшість людей каже що книга. Поцікавившись, чому ми знайдемо відповіді, такі як тут є мораль, тут ми доторкаємося до великого, книга - душа автора і народа, книга не має границь і ми можемо уявляти собі головного героя та усе інше. Книга - це головний кандидат, бо більшість вважає її кращою. Та чому не усі? Хтось віддає перевагу газетам, кажучі, що там ми зможемо знайти важливі новини, цікаві статті, веселі анекдоти, телепрограмму, а у деяких газетах - ще і невеличкі художні твори: вірші, розповіді, малюнки... Та чому ж більшість все ж таки обирає книгу? Мабуть тому, що вірить автору, який її написав, а ще хоче забути про реальність і перенестися у захоплюючу подорож головного героя.
І все ж таки, що краще? Книга, чи газета? Я вважаю, що книга. Бо автор закладає у книгу усе, що має: уяву, талант та душу. І, неважливо, про що сама книга, габагато важливіше мислі іншої людини, яка дала нам право прочитати цю книгу. Книга - це знання, та не про наші перемоги країни та людства, а про моральні перемоги. Коли ми читаємо книгу, ми зростаємо духовно. І я хочу стати великим у душі, хочу бути гарною людиною, яка перш за все відчуває, а не знає. Ось і все. Тому я обираю книгу, і вам теж рекомендую.
Другие вопросы из категории
Читайте также
похідні прийменики.( напішіть будь ласка про шеф-кухаря)
СРОЧНО!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
Напишіть твір - мініатюру ( 6 - 8 речень ) в художньому стилі на одну з тем Сиплються сутінки в тишу села або Тополя в небо руки підійма.
розпустила, гулять не ходила, Молодого хлопця навік полюбила. Проводжала мати сина у солдати, Молоду невістку в поле жито жати. Жала вона, жала, жала — не дожала І до сходу сонця тополею стала... Прийшов син до хати: — Здрастуй, рідна мати! Де ж моя дружина, що не йде стрічати? — Не питайся, сину, про свою дружину, Бери топір в руки — рубай тополину.— Як ударив вперше — вона й похилилась, Як ударив вдруге — вона й попросилась: — Не рубай, коханий, бо я — твоя мила, На моєму листі спить твоя дитина.— Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси? Не спішіть, дівчата, розпускати коси.