які з реень є спонукальні? ЧИМ ХАТА БАГАТА, ТИМ І ВГОЩУ. їЖ,КУМОНЬКО. ВИБАЧАЙ, ЛЮБОНЬКО,ЧИМ ХААТА БАГАТА,єТИМ І РАДА. ПРИЗВОЛЯЙСЯ,ПОГОРДУЙ
1-4 класс
|
їж кумонько призволяйся погордуй
Другие вопросы из категории
Читайте также
Бджоли і муха
план
1.яким видався осіній деньок.
2.що сталося зі свинцевими хмарами.
3.як дивилося сонце,і з чим прощалося.
4.що викликало бджілок із вулика.
5.як обізвала іх муха,чого незнала вона.
Прочитайте уривок з учнівського твору.Знайдіть у ньому мовленнєві помилки.Виправте текст:
Ми із Сергієм завжди приймаємо активну участь у позакласних заходах.Проводимо конкурси, спортивні змагання, випускаємо стінну газету.Щоп'ятниці вирішуємо, чим займатимемося слідуючи тижня.Більша половина однокласників з радістю відгукується на наші пропозиції.Улітку ми навіть усім класом їздили на рибалку.
На вроду красень, а до роботи — ледар з ледарів, яких світ не бачив.
Якось і питає в нього батько:
— Чи не пора тобі, синку, за якусь справу братись?
А той стоїть та лише потилицю чухає.
— Та не знаю, тату, може й пора, тільки за яке ж діло мені братися?
— Добре, — каже батько, — підемо по світі, глянемо, як інші живуть. Може, щось знайдеться і для тебе таке, що до серця припаде.
Зібрались і пішли. Ішли вони ішли, ніякої роботи не бачать. Аж гульк, під лісом бик пасеться.
— Я цього бика заберу! — говорить син.
— Що ж, — зітхає батько, може, й гріх, але кради, якщо хочеш.
Зловив Іван бика на налигач та і повів додому. А батько тим часом пішов до сусіднього села провідати свого знайомого.
Повернувся додому пізно, але того ж вечора зарізали бика і зварили багату вечерю. Син затулив ряднами вікна, щоб ніхто не підгледів, а потім сіли вечеряти.
— Почекай, — каже батько, — давай спочатку поміряємо свої шиї: чия товща. А потім побачимо, хто з нас погладшає після вечері.
Поміряли шиї, взялися за їжу. Батько їсть повагом, ніби в гостях, а син поспішає, немов на пожежу. Загавкає собака, син мерщій ховає все до припічка. І вночі не спав, усе йому здавалося, що господар бика з’явиться.
Майже місяць їли бика. Повеселішав парубок.
— Ну що ж сину, — каже батько, — давай тепер поміряємо наші шиї.
Поміряли. У батька на два пальці шия товща стала, а в Івана навпаки — ще тоншою стала.
— Це тому, сину, що ти крадене їв, — говорить батько.
— А ви хіба, батьку, куповане їли? — дивується син.
— Еге, я їв своє, тому і погладшав, — примружив очі батько, —пам’ятаєш, я в село заходив? Це тоді я хазяїну гроші за вола відносив.
Син аж рота розкрив від здивування.
— Ну, синку, пішли ще роботу шукати, може, ще щось украдеш?
— Ні, хай йому грець! — вигукнув син. — Більше ніколи не буду красти. Я разом з вами піду землю волами орати та хліб сіяти.
и, по,ïхати, пiд,ïхати, роз,ïхати, з,ïхати, ви,эднатися, за,эднатися, при,эднатися, по,эднатися, пiд,эднатися, роз,эднатися. з,эднатися. З двома словами, у яких вживаэться апостроф, скласти речення.