твыр на тему вплив оточуючих

+ 0 -

Svetlana7600

02 дек. 2014 г., 3:14:41 (9 лет назад)

 Людський вплив на оточення.

Навколишнє середовище розглядають зазвичай як комплекс міжнародних,
державних, регіональних, локальних, адміністративно-господарських,
технологічних і громадських заходів, спрямованих на збереження та
забезпечення раціонального природокористування, відновлення, охорону та
примноження природних ресурсів для блага людського суспільства і
підтримання біологічної та екологічної рівноваги біосфери. Вчені
західних країн розрізняють, як правило, науку екологію і науки про
навколишнє середовище. Екологія вивчає групи факторів середовища, які
впливають на організми: абіотичні, (неживої природи — температура,
вологість повітря й ґрунту, світло, хімічний склад атмосфери, води,
ґрунту та ін.), біотичні (різні внутрішньовидові та міжвидові відносини
організмів у природному угрупованні) і антропогенні (вплив діяльності
людини на живу природу). Охорона природи розглядає тільки третій фактор
— вплив людини на середовище, який, проте, не в усьому збігається із
загальноекологічним підходом.
Охорона природи — і ширша, і вужча від розділу екології, що досліджує
вплив антропогенного фактора на природу: вужча — тому що аналізується не
будь-яка дія, а лише та, наслідок якої може мати значення для життя
людського суспільства; ширша — оскільки розглядається вплив
антропогенного фактора не лише на органічний світ, а й на неживу
природу. Відмінність між екологією і охороною природного середовища
полягає ще й у масштабах досліджуваних об'єктів. Якщо охорона
навколишнього середовища розглядає вплив факторів на рівні мікро- та
мезоекосистем, то екологія — на рівні біосфери. Однак це збільшення
масштабу не призводить до зміни мети, об'єкта, предмета й методу
дослідження, воно лише розширює його межі.
Спочатку сформувалася загальна екологія як розділ загальної біології.
Далі сформувалася охорона навколишнього природного середовища в
результаті технічного розвитку антропогенезу. Проте між ними існував
розрив, і лише екологія поєднала ці два розділи науки і стала їх
спільною теоретичною базою. Нині формується новий напрям — екологія
техногенних екосистем. Його правильніше було б назвати «Техногенна
безпека біосфери». Метою останнього є дослідження генезису забруднень
біосфери внаслідок розвитку техногенних процесів різних виробництв та
запобігання цим забрудненням.
Різноманітність форм людської діяльності, які змінюють біотичні й
абіотичні елементи природи, багато вчених об'єднують під загальною
назвою антропогенні впливи, або антропогенні фактори.
Український еколог О.О. Лаптев, зокрема, розглядає антропогенні фактори
як породжені соціальним обміном речовин і енергії тіла, речовини,
процеси і явища, які впливають на природу одночасно з природними
факторами.
До антропогенних факторів належать усі види створюваних технікою і
безпосередньо людиною впливів, які пригнічують природу: забруднення;
технічні перетворення й руйнування природних систем ландшафтів (у
процесі добування природних ресурсів, будівництва тощо); вичерпання
природних ресурсів (корисні копалини, вода, повітря та ін.); глобальні
кліматичні впливи (зміна клімату в зв'язку з діяльністю людини);
естетичні впливи (зміна природних форм, несприятливих для візуального та
іншого сприймання).
Взагалі антропогенні фактори — це впливи людини на екосистему, що
зумовлюють у її компонентів (абіотичних і біотичних) суттєві відгуки
(реакції). Вони можуть бути фізичними, хімічними, кліматичними,
біотичними, а за характером зв'язків — вітальними і сигнальними, за
часом дії — постійними і періодичними, ледве помітними і
катастрофічними. Будучи за характером впливу екзогенними, вони діють ни діють на ендогенні фактори і завдяки їм "зсередини" — на екосистему або на її
компоненти.