диалог "на перемене"
5-9 класс
|
--Ваня, как написал диктант?
--Хорошо. А Ты?
--Я не ответил на 1вопрос.
-- Пойдем после школы гулять?
--Конечно.
--Только давай сначало сделаем уроки.
--Отличная идея
--Значит после школы гулять.
--Да!
ИЛИ ЭТОТ!
Закончился урок, и дети высыпали на школьный коридор. Дарья подошла к Марине.
- Привет, какой у тебя был урок? - спросила Даша
- Привет, математика. Знаешь, я не поняла тему прошлого урока, меня вызвали к доске и я ничего не смогла ответить. Мне поставили два только карандашом.
- Так сотри ее! - подначивала ее Даша. - это просто! мы незаметно украдем журнал с учительской и сотрем.
- Я боюсь, - призналась Марина. - а если нас заметят?
- Да нет! А иначе никогда в жизни не закроешь свою двойку!
- Я не знаю, можно попробовать...
- Да что ты такая! Если боишься, так и скажи,- Даша развернулась и убежала в свой класс. Прозвенел звонок. Марина опустила голову и медленно побрела в кабинет.
Другие вопросы из категории
надії. З порту, аби не потрапити до ворожих рук, виходили в море останні кораблі. Хоч і в морі, звісно, чатували небезпеки...
Вийшов у море великий пасажирський корабель... На борту, либонь, з тисяча малечі - школярів, ще менших і зовсім малих. Спочатку було ніби все добре. Поруч із стерновим стояв на містку капітан, оглядав у бінокль і море, і небо. Море тихе й ласкаве...
Неподалік рівно погуркував меткий сторожовий катер, що супроводив пасажирське судно. На катері - четверо чи п’ятеро моряків. Ото і весь екіпаж.
Проти велетня-«пасажира» сторожове суденце здавалося маленьким, ніби іграшковим. Але воно готове було захистити дітей від небезпеки і з моря, і з неба.
Раптом, вкипівши очима в бінокль, сполотнів капітан. Побачив: тиха смарагдова гладь здибилася невисоким бурунцем. Його створює, стрімко плинучи попід водою, фашистська торпеда. То жахлива штука! Ударить в борт - і піде красень-корабель на дно...
- Ліворуч руля! - схвильовано й квапливо наказав капітан стерновому.
Той уже й сам побачив небезпеку і різко рвонув судно ліворуч. Ря-тунок тільки в тому, щоб якнайскоріше стати проти торпеди носом. Тоді черкнеться вона боком, відрикошетить геть і не зашкодить судну... Але ж здоровецький корабель, неповороткий.
Стерновий ціпить зуби, налягаючи на стерно, але судно повертається ліворуч поволі-поволі!.. Ні, не встигне підставити торпеді ніс!. Кінець!
І враз струшує повітря й котиться понад морем луною страшенний вибух. Здригнувся всім металевим тілом, став дибки на вибуховій хвилі красень-корабель.
Та скоро уляглася хвиля, розвіявся дим. Знову, як і раніше, тихе й ласкаве море... Але обіч корабля вже не погуркує сторожове суденце. В останню мить, перед самим кораблем, підставило воно торпеді свій борт, рвонувшись їй навперейми. Життя своє підставили матроси (За О. Пархоменком).
перше зі словом на дворі
друге зі словом надворі
Читайте также
ЖЕЛАТЕЛЬНО НА УКР МОВЕ
НО НЕ ОБЯЗАТЕЛЬНО
Сложите и разыграйте диалог на тему школьной жизни,используя поданные словосочетания: стоя у окна,построив школу,сияя от счастья,решив задание,появившись внезапно,стараясь не мешать.