А коли дорога добігла до вершини горба, попереду вікдрилася голуба широчінь Дніпра... У цьому реченні кому не ставиться між двома сполучниками,тому що

нужно!!!!!

словосполучення та як фразеологізми)

ВАРІАНТ 1

Завдання 1-6 мають по чотири варіанти відповідей, серед яких лише одна правильна. Виберіть правильну відповідь
1. Усі подані словосполучення є іменниковими в рядку:
A) робота над текстом, поради учням, день народження;
Б) спільно з другом, їхати верхи, накритий стіл;
B) писати листи, зробити по-своєму, сто років;
Г) вимита підлога, нова сукня, сидіти тихо.

2. Тире в неповному реченні ставиться в рядку:
A) Дерево шанують, як добре родить, а чоловіка як добре робить (Народна творчість).
Б) Я син народу, що вгору йде, хоч був закритий в льох (І. Франко).
B) Два чобота пара (Народна творчість).
Г) У нас кохати полюбить сновна, і серце з милим вік не розлучати (А. Малишко).

3. Однорідними означеннями ускладнене речення (розділові знаки пропущено):
A) Весна була рання дружна (3. Тулуб).
Б) Здорові кострубаті дуби грізно стояли в снігових заметах; їм було байдуже, що бурхав холодний вітер, ішов сніг… (М. Коцюбинський)
B) Після теплих літніх дощів хліба налилися колосом, пополовіли, а десь за тиждень взялися бронзою (І. Цюпа).
Г) Сподом попід ті стіни вузькою щілиною шумів і пінився студений гірський потік (І. Франко).

4. Поширеним звертанням ускладнене речення:
A) Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу, виростуть з тобою приспані тривоги (В.Симоненко).
Б) Мово наша! Звонкова кринице на середохресній дорозі нашої долі! Твої джерела б’ють десь від магми, тому й вогненна така (К. Мотрич).
B) «Слава тобі, Дніпре!» – нодумки зашепотів ніби молитву Андрій (С. Плачинда).
Г) Я люблю тебе, поле, простір твій, широчінь, твої пахощі й цвіт (П.Дорошко).

5. Помилки відсутні в реченні:
A) Гуляючи в лісі, ми милувалися красою природи, збирали квіти та ягоди.
Б) Побувавши в Єгипті, Лесею Українкою було написано вірш «Напис в руїні».
B) Розквітаючі дерева наповнювали сад тонкими пахощами весни.
Г) Не дивлячись на несприятливі погодні умови, експедиція продовжувала свій шлях.

6. Відокремлений член є обставиною в реченні:
A) Пішов Гонта, похилившись (Т. Шевченко).
Б) Часом, злякана нами, з дерева з шурхотом спурхувала птиця (В. Винниченко).
B) Особливе місце в літературі для дітей займає поезія, зокрема для наймолодших читачів (В. Бичко).
Г) Членом «Гарту» я був і сам, як книжковий ілюстратор (О.Довженко).

У завданнях 7-9 до кожного рядка, позначеного цифрою, доберіть відповідник, позначений буквою.
7. Установіть відповідність між реченням і способом вираження присудка в ньому.
А) І швець, і жнець, і на дуді грець (Народна творчість).
Б) Роса почала слатися по землі (І. Нечуй-Левицький).
В) Будеш, батьку, панувати, поки живуть люди, поки сонце в небі сяє, тебе не забудуть! (Т. Шевченко)
Г) Пахощі зрілого хліба особливо були відчутні вечорами, коли снадала спека… (І. Цюпа)

1) Простий дієслівний присудок;
2) дієслівний складений присудок;
3) іменний складений присудок.

8. Установіть відповідність між односкладним реченням і його видом.
1) Починало вже дніти (М.Коцюбинський).
2) Дивився спідлоба, важко кудись у далеч, і міряв землю… (В. Шевчук).
3) ІЦо посієш, те й пожнеш (Народна творчість).

А. Означено-особове;
Б. узагальнено-особове;
В. неозначено-особове;
Г. безособове.

9. Установіть відповідність між виділеними словами в реченні та другорядним членом, яким вони
1) Означення;
2) додаток;
3) обставина.

А. Город був засаджений всякою всячиною (Л.Дмитерко).
Б. По заході сонця одразу сплив повний місяць над островом, освітив очерети, кущі, виселок (М. Трублаїні).
В. Душ з п’ять хлопців мостилося біля столу з книжками (С. Васильченко).
Г. От стеляться розложисті, як скатерть, зелені левади (І. Нечуй-Левицький).

Прочитайте текст. Виконайте завдання 10-11 тест контролю української мови до нього
(1) Образ козака на наших картинах – цс велична, викристалізована віками дума народу її свою сутність. (2) Народ стомився від повсякчасних воєн, від розорень і зпустошень, що оберну квітучий край у пустку. (3) Зазнавши стільки горя й лиха, він прагнув
миру, вільної праці. (4) М ролюбивий характер народу й уособлюс образ козака бандуриста. (5) Але водночас український н род завжди був готовий освятити ножи, щоб захистити могили своїх предків, свою рідну землю.

(З журналу)

10. Позначте речення, ускладнені однорідними членами.

11. Позначте речення, у яких допущено орфографічну помилку.

12. Доведіть або спростуйте тезу: «Мистецтво – один із засобів творення особистості» (6-7 чень). У висловлюванні використайте однорідні члени речення та відокремлені означення.

сонцем дихав пахощами росяних трав (П. Панч). B) В провулках поміж тинами клубочилася темрява але небо було світле і зоряне (Григорій Тютюнник). Г) Журавлі летять із гирла кудись аж за Київ в поліські болота (О. Гончар). 2. Відокремленим уточнюючим другорядним членом ускладнене речення: A) На Близькому Сході важливу роль в житті людей відігравала глина (В. Мезенцев). Б) Тут серед степової тиші казка сама просилася в слова (І. Цюпа). B) Ми часто похапцем живем все відкладаючи на потім (В. Крищенко). Г) Десь за річкою гув болотяний бугай (Г. Тютюнник). 3. Відокремленим неузгодженим означенням ускладнене речення: A) У тій хвилі вона не почувала нічого, крім вдячності за рятунок від нехибної смерті (І. Франко). Б) Ранкові доли, багаті різнобарв’ям трав, горять в росі. B) Панна, з великими очима, з суворо застиглою постаттю, здавалась фантастичною феєю (В. Винниченко). Г) Лиш народи, явлені у Слові, достойно жити можуть на землі (Л. Костенко). 4. При виділенні дієприслівникового звороту помилку допущено в реченні: A) А старший царевич, злякавшись батькового гніву, сидів осторонь і мовчав (Іван Білик). Б) Твої слова, не вмиті потом непогамовного труда, пролинуть непотрібним льотом не залишаючи сліда (М. Рильський). B) Незважаючи на малесенький вітерець, парило і робилося душно (Григорій Тютюнник). Г) Степ, струснувши з себе росу та зігнавши непримітні тіні, горить рівним жовто-зеленим кольором (Панас Мирний). 5. Виділений відокремлений член є обставиною в реченні: A) Він лежав лицем просто неба і дивився на темне небо, засіяне зорями, ніби чорне поле пшениці (І. НечуйЛевицький). Б) Славутич-ріка тече з давнини нашої (Б. Олійник). B) Там, під кучерявою вербою, і освітив її місяць, хорошу й смутну, у маковім вінку (М. Вовчок). Г) Ти живеш у Києві – прекрасному й чарівному місті (Ю. Смолич). 6. Помилку допущено при побудові речення: A) Сім’я Миколи Джері працювала на пана не розгинаючи спини. Б) Підійшовши до будинку, йому здалось світло в вікні. B) Затамувавши подих, учні слухали розповідь сивого ветерана про війну. Г) Вертаючись з роботи, Марія Петрівна зайшла до магазину і купила свіже печиво до чаю. У завданнях 7-9 до кожного рядка, позначеного цифрою, доберіть відповідник, позначений буквою. 7. Установіть відповідність між реченням і відокремленим другорядним членом у ньому. 1. Відокремлене означення; 2. відокремлена прикладка; 3. відокремлена обставина. А. Крім того, процес вимирання цих ящерів тривав не менше мільона років (В. Мезенцев) Б. Дорога, майнувши сірим хвостом, безшумно сховалася в зелені хлібів (В. Винниченко) В. Іду я, засмучений хлопчик, до старого коваля (О. Довженко) Г. Сповнений любові, я іду по вулиці вузкій (В. Сосюра) 8. Установіть відповідність між словосполученнями обох стовпчиків, утворивши фразеологізм із відокремленим членом речення. 1) Знайшовши – не скач… А. …не лізь у воду. 2) Сидячи на печі… Б. …згубивши – не плач. 3) Не спитавши броду… В. …не їстимеш калачі. Г. …доки не перескочиш. 9. Установіть відповідність між реченням і видом відокремленої обставини в ньому. 1) Дієприслівниковий зворот; 2) одиничний дієприслівник, що означає додаткову дію; 3) обмеження дії попередньої обставини А. В останніх числах червня, перед самими жнивами, стало на годині (П. Панч). Б. Дід Захарко довго сидить, дивлячись в одну точку (О. Довженко). В. Вона не звикла сидіти склавши руки (І. Нечуй-Левицький). Г. Засинаючи, ще почув, як увійшла мати… (М. Стельмах) Прочитайте текст. Виконайте завдання 10-11 до нього (1) Сталеве плетиво геометричних фігур вписалося в пебо, в розлогість степу, стало новою озН накою полтавского пейзажу. (2) І від того зблякла колишня краса й велеч крилатих вітряків, що здавна були вершиною техніки українського села. (3) Поряд із сталевими вишками стоять вони поодинокі й осиротілі, понуро опустивши крила. (4) Але Твердохліб любить цих, прикутих до пагорбів, дідуганів. (5) Як багато говорять вони про минуле рідного краю! (І. Цюпа) 10. Позначте речення з відокремленими членами. 11. Позначте речення, у якому допущено орфографічну помилку. 12. Складіть невеликий роздум на тему: «Хто є для мене взірцем?» (6-7 речень). Використовуйте відокремлені обставини.

на Землі - індійська ліана, яка досягає 3000 метрів! 2. (Висока) трава - бамбук, який сягає висоти 40 метрiв.3.Василько з дядком хутенько добігли до (близький) лiсу.4.У фортецях жили тільки (хоробрі) і (відважні) козакі.5.Ти, моє місто, справді для нас усіх (чудове), (красиве)

Роман стрімко переступив поріг бабусиної кімнати. На підвіконні затишно буркотіло радіо. Бабусі й не видно було за ковдрами, подушками. Коли вона й не спить, однаково лежить із заплющеними очима, піднімається дуже рідко. Лице акуратне, дрібненьке, схоже на квіточку.

Роман підступив до столу з гарною, святково-легенькою скатеркою. На столі пишалась дешева, темно-синього скла ваза, лежав псалтир, якісь ліки. Стояла прикрита рушником ікона. Роман узяв її, задерев’яніло засунув за полу і, не глянувши на стару з її подушками, рвучко направився геть.

Увечері Роман відніс ікону Павлуші Ханенку. Отому, що в Канаду до родичів виїхав, як тільки стало відомо, що вже можна і нічого за це не буде. А тепер от погостювати приїхав. Каже, що в тамтешніх українців така туга за батьківщиною, що мати який сувенір з рідної України – їм за велике щастя. Хоч рушник вишиваний. Хоч ікону. І гроші вони за це ладні заплатити…

Роздивившись принесену Романом ікону, «канадець» Ханенко поклав її на стіл.

- Чи ти мене хочеш одурити, чи хто тебе кинув? – верескнув він. – Дивись.

Ханенко поклав бабусину святиню на стіл, піддів ікону зі зворотного боку ножичком, і на темному дереві забілів папірець із рівними рядками друкованих літер. «…під впливом інженери… згідно з якими архітектурний стиль…»

- Хтось узяв рівненьку дощечку, - пояснював Ханенко, - наклеїв репродукцію з журналу, а потім лаком покрив. Вийшло непогано, - хмикнув, - але на продаж не йде. Тобто, - поправився, - на сувенір не згодиться.

Коли увечері повернувся брат Антон, Роман підійшов до нього:

- Ікону давно продав?

Антон вперся поглядом у темні очі Романа.

- Давно. З рік тому, у місті.

- Нікому не скажу. Половину грошей мені оддаси, - мовив похолоділим голосом Роман і пішов до хати.

- Розказуй хоч всьому кутку, хоч на все село кричи, - насмішкувато крикнув йому в спину Антон. – Грошей тих давно немає. Гроші ті на випускний вечір пішли.

Брати встали один проти одного напружені, як покручі. Якось дивно покликала до хати мати. Бабуся напівсиділа в ліжку. Крилом голубки виглядало з-під хустинки срібне пасмо. Поруч згорбився на стільці батько. Хлопці виструнчились, між ними стала смутна мати з вологим блиском в очах.

- Діти… мої… мабуть… до ранку не доживу… - з натугою вилітали з побілілих уст слова. – Довго я… ходила… по цій землі… Живіть і ви… довго… Ікону бережіть… І вона… вас… оберігатиме…

дописати що сталося з іконою.............будь ласка допоможіть