проведіть спостереження за усним мовленням своїх однокласників на уроках та на перерві зафіксуйте помилки які трапляються в їхньому мовленні розкажіть про

Ви вірите, що «у природи нема поганої погоди»? Що в кожної пори є свої неповторні зваби й принади? Навіть сувора зима привітна своїми білими снігами і збадьорюючими морозцями. Спробуймо ж помітити привабливе у місяця, який стоїть на зламі осені й зими, – листопада…

творчість Т.Шевченка починається з балади. Це були перші його літературні спроби. Він написав балади Тополя Причинна Утоплена. Повертається він до цього жанру і в подальші роки своєї творчості. Балади Т. Шевченка мають фольклорну основу. Оскільки Т. Шевченко любив співати то він знав і співав народні балади. А особливо йому подобалась балада Ой чиє ж то жито. У 1839 році в Петербурзі під час навчання в Академії мистецтв він написав баладу Тополя, яка написана в романтичному стилі. Завдання з української літератури 1. Допишіть речення і дайте повну аргументоавну відповідь у вигляді твору – роздумуВірш «Мені тринадцятий минало» - твір про… 12 б 2.Робота з деформованим текстом. Запишіть правильний варіант творуЗасіяло сонце неначеСтало неначе на світі вселани, моє… гаї, сади…жартуючи і ми погналидо води чужі ягнята. 2 б 3.Розгадайте кросворд «Знавці Шевченкового заповіту»1.Якою кров'ю треба волю окропити?2.Автор заповідає похоронити себе на3.Спочатку…, а потім вставайте.4.Головна річка України.5. «Вражою злою кров'ю…окропіте»6. «Поховайте мене на…»7.Яке слово є закликом до боротьби?

складіть речення за допомогою якого ви звернетеся до аптекаря використавши назви зазначених видів як однорідні члени речення

місті, що розкинулося на схилі прибе­режних гір, я знав майже кожен двір і навіть те, у кого який соба­ка. Цього великого каштанового пса з пухнастим хвостом я не ба­чив ніколи. Собака стояв на причалі і безвідривно дивився у море, на вітрильник.

Величезна пінява хвиля несподівано з громовим гуркотом ударила об берег. Я побачив, що на причалі не стало собаки. Через мить помітив пса недалеко від берега. Він бив передніми лапами по воді, намагаючись урятуватися, скавучав, благав допомогти. Тільки собака пропливав на метр чи на два до берега, як нова хвиля відкидала його назад.

Я більше не роздумував, швидко роздягнувся і кинувся у воду.

Плисти було важко. Зустрічні хвилі заливали обличчя,накривали мене з головою. З високого причалу собаку було добре видно, а тут увесь час я губив його з очей.

Повільно, дуже повільно, але відстань між нами скорочува­лася. Лишилося метрів із п'ять... зо три метри... метр... Я вже бачив очі собаки, а в них — невимовний страх і вдячність.

Я підплив до пса збоку і схопив лівою рукою за нашийник. Однією рукою гріб до берега, а другою тримав собаку. Хвилі, що відкочувалися від берега, були дуже сильні. Вони тягнули в море все, що захоплювали із собою. Мене весь час відкидало назад, але я наполегливо боровся зі стихією. Нарешті ноги торкнулися дна. Ось уже і рятівний берег...

скласти план до тексту обязательно