Как сам Пушкин относится к своим персонажам:Троекурову и Дубровскому

віруючі святкують Медовий Спас У неділю, 14 серпня, православна церква святкує Медовий Спас. Цієї неділі православні віруючі вступають у двотижневий період Успенського поста - єдиного з постів, який присвячений Богородиці. Він встановлений на згадку Успіння (кончини) Божої Матері в 48 році н.е. Відповідно до церковного переказу, Богоматір, переживши свого сина Ісуса на 15 років, провела всі ці роки в подвигах молитви і посту, тому святій Успінні у православних передує пісний період. Перший пісний день збігається з Медовим (Мокрим) Спасом, коли Церква згадує Походження, або Знесення, Чесних Древ Животворящого Хреста Господнього і вшановує сім старозавітних мучеників - братів Маковеїв. Це свято було встановлено в IX столітті в Константинополі, де щорічно частина Животворящого Хреста, який зберігався в будинковій церкві грецьких імператорів, приносили в храм Святої Софії і освячували воду для відрази хвороб. За суворістю дотримання Успенський пост прирівнюється до Великого - у найближчі два тижні не дозволяється вживати в їжу м'ясні, молочні та рибні продукти. У суботу та неділю дозволено рослинне масло, і тільки один раз за весь піст дозволяється їсти рибу - у свято Преображення Господнього. У Євангелії немає згадок про смерть Діви Марії, однак про це оповідають святі перших століть християнства, твори яких віднесені до церковного переказу. За їхніми свідченнями, отримавши в Єрусалимі звістку про свою швидку кончину від архангела Гавриїла, Богородиця побажала попрощатися з апостолами, які в той час проповідували в різних куточках землі, але за її молитвами чудо зібралися біля будинку Марії. З ними не було тільки апостола Фоми. Коли Богородиця попрощалася з усіма, її будинок осяявся божественним світлом, і, за переказами, сам Христос в оточенні ангелів прийшов прийняти душу своєї Матері. Звідси пішла традиція на іконах зображати Христа біля труни Богородиці, причому на його руках - маленька Діва Марія, яка тепер народжується в життя вічне. Богородицю поховали в гробниці її предків на горі Сіон. Однак через три дні в Єрусалим прийшов апостол Фома, який дуже жалкував, що не попрощався з нею. На його прохання труна була відкрита, але тіла Діви Марії там вже не було. У той же день за вечірньою трапезою Богородиця з'явилася апостолам в оточенні ангелів: вона заповідав їм радіти і обіцяла не залишати їх до кінця віку

Горі росло невмируще чудо-дерево Мова.Коли народжувалася дитина, батьки зривали з чудо-дерева листочок і прикладали до уст немовляти. І дитя вбирало з того священного листочка силу волелюбного народу, починало говорити мовою своїх предків.Та ось над волелюбним народом нависла небезпека. Хоробрі з Найхоробріших на чолі з отаманом Світозаром поклялися боронити свою землю. І перемогли військо Нелюда.Тоді цар Нелюд вирішив хитрощами підкорити волелюбний народ. Знайшовся зрадник — Попихач. Він підказав цареві, що сила волелюбних у чудо-дереві, що треба знищити Мову.Та хоч як палили чудо-дерево панські слуги, воно стояло. Тоді посадили скрізь пагінці чужих дерев — від царя Нелюда.Ті почали глушити чудо-дерево Мову. І деякі люди забували свою мову, переходили на чужу. Народ стогнав у неволі.Але піднявся на боротьбу син Світозара і разом із витязями визволив свій народ з-під влади Нелюда.