твір на тем у згаяний час то втрачений скарб

У п’єсах Івана Карпенка - Карого «Мартин Боруля» і комедії Мольєра «Міщанин-шляхтич» дуже схожі сюжети. Річ у тім, що головний герой багатій Мартин Боруля так само, як і мсьє Журден, мріє про аристократичний титул. Але що в тому, що в іншому обоє дійшли до грані, почали зходити з розуму. Заради своїх намірів і бажань вони мало не зламали долі близьких їм людей, припустились багатьох помилок.
В основу п’єси українського автора було покладено прикру історію з реального життя родини письменника. Як і герой п’єси, батько І. Карпенка-Карого намагався будь-якою ціною змінити своє прізвище і доказати дворянське походження.
Що до історії Мольєра, то він написав комедію на замовлення короля задля висміювання турецьких послів, що прибули на той час до Парижу.
Мартин Боруля головний персонаж твору Карпенка-Караого. Ради
Підвищення соціального статусу та щоб втерти ніс Красовському. Упроваджує зміни в своє життя. Він велить своїм дітям називати себе не татом, а "папінькою", а маму - "мамінькою". Прагне віддати свою дочку за Націєвського, а сина намагається влаштувати на чиновницьку посаду. Наказує родині багато спати. Також заброняє Марисі прати білизну. Осліплений цим він не зважає на думку інших хоче домогтися свого.
Цілі пана Журдена як досягти мрійливого титулу, добре були висвітлені . Це і його намагання подружитися зі знатними особами. Він кожним своїм вчинком або якоюсь реплікою показував тягу до дворянства. За яке як сказано у творі «дозволив би відрізати собі два пальці на руці».
На мою думку , вони для того щоб домогтись свого нічого не роблять , а лише вихваляються. Не бачучи по справжньому цінних речей, що й призводить до поганих наслідків.
Отже, дві п’єси написані різними письменниками показують одну тему. В чому і проявляється спорідненість.