вы зашли в гости к товарищу

1. Позаду мене розміщено озеро та ліс.
2. Дерево міцне корінням, а людина друзями

А.У лiсi було величезне болото-баговище.
Б.Одного ранку небо сповнилося сумним лелечим гомоном.
В.На пiвднi безладно застигло громаддя бiлого хмаровиння.
Г.Поле чистим снiгом скрiзь укрило
2.Укажiть означено-особове речення.
А.Як зелено в полi.
Б.Вiд добра добра не шукають.
В.Так йдучи,мiркую сам собi...
Г.На сходi все свiтає
3.Укажiть узагальнено-особове речення.
А.Отак пролечу снiжком над долиною.
Б.Посiй упору,будеш мати верна гору.
В.Все ближче гримiло i блискало.
Г.В очах починає рябiти.
4.Укажiть неозначено-особовк речення
А.У Якимовому вiтряку свiтилось.
Б.Гостинно зустрiчайте гостей,мамо!
В.З вогнем не жартуй.
Г.Та нехай собi,як знають:божеволiють,конають.
5.Укажiть безособове речення
А.Iдешь-таки до Iнституту вчитися.
Б.На пожежнiй баштi вдарили тривогу.
В.Синiм холодом од трав вiє
Г.Нiяких пояснень їй не дали
Помогите пожалуйста!

очень срочно завтро по етому к.р

Якось восени я йшов полем і побачив: на великому лузі зібралося багато лелек . Вони утворили коло, а в колі тім з опущеною головою стояв один, красень, і слухав стрекотливу, тривожну мову своїх побратимів. Коло то звужувалося, то знову розширювалося, одні поступалися місцем іншим. Була саме пора відльоту лелек , і вони, певно, так я думав, зібралися на цей луг з навколишніх сіл і гаїв, щоб звідси разом вирушити в далеку путь. Спочатку я гадав, що в центрі стоїть їхній ватаг, але невдовзі відкинув цей здогад. По якомусь невловимому знаку всі лелеки піднялися, а він залишився, він навіть побоявся підвести голову. Вони зробили над ним прощальне коло і полетіли. Він не стрекотав, не бився об землю, не просив прощення чи помилування. Він стояв, убитий горем. Тільки тепер я здогадався, що відбувся лелечий суд — можливо, найсправедливіший і водночас найжорстокіший з усіх судів . Осуджений не рухався, не ворушився, аж поки його побратими зникли з видноколу. Потім уже він піднявся і полетів у протилежний бік. Його покинули, йому заборонили летіти з ними, і він залишився в самотині... Виявляється, він не загинув. Його підібрали діти, не знаючи про те, що він учинив злочин, відігріли, привчили до іншого життя, назвали його Халимоном. Лелеки , що восени прилітали, виводили діток, знову відлітали, а Халимон усе жив самітником і більше ніколи не піднімався в небо. Зовсім випадково я довідався, за що покарали лелеку ....