коли починаеться осень

дного із членів головного речення.

Б) на час дії, що відбувається у головному реченні.

B) на те, як саме відбуватиметься дія в головному реченні.

Г) на напрям або місце дії, що відбувається у головпому реченні.

2. Визначте кількість підрядних частин у реченні: Нехай це витвір самоти, нехай це вигадка й омана, моєму серцю снишся ти, як морю сняться урагани (Л. Костенко).

A) Дві; Б) три; B) чотири; Г) п’ять.

3. Виберіть складнопідрядне речення, частини якого з’єднані за допомогою сполучника.

A) В давніх літописах наших єсть одно оповідання, що зворушує у серці найсвятіші почуття (М. Вороний).

Б) Землю, що крила дала мені, довічно буду любить (Ю. Петренко).

B) Я хочу, хочу в це повірити, що світ стоїть на доброті (В. Малишко).

Г) В небі ластівка мріє далека, що на крилах весну принесла (В. Сосюра). 4. Визначте вид складнопідрядного речення (всі завдання для тестування з української мови 9 клас). Я хочу так життя прожити, віддати днів тугий налив, щоб зло страшне й несамовите останній подих спопелив (А. Малишко).

A) З’ясувальне; Б) означальне; B) обставинне допустове; Г) обставипне способу і ступеня дії.

5. Укажіть речення, у якому необхідно поставити розділовий знак при збігові сполучників (сполучних слів).

A) Соломія міркувала, що коли брати у ліву руку, плавні мусять швидко скінчитися (М. Коцюбинський).

Б) Мама каже, що коли уві сні літається, значить, росте він, росте! (М. Стельмах)

B) Домашні знали добре всі норови Кирила Івановича, і коли наставали такі часи, то всі куди можна ховалися, щоб не стрітися з ним, не підбігти під гарячу руку (Панас Мирний).

Г) Скирта вже потемніла від негоди, та коли станеш виривати солому, лаштуючи для себе затишне кубло, то вона дихне тобі в обличчя стужавілими пахощами осені (Є. Гуцало).

кучерявих верболозах, що подеку­ди припадали до води, купаючи в Пслі свої зелені чуби. А далі вигрівались піщані висипи, немов вибілені сонцем полотна, на яких подекуди виднілися підбіл і зелена рута. Зелений острів. Так здавна люди звали мальовниче урочи­ще в межиріччі Псла і Хортиці, омите з трьох боків голубою течією. Коли ж навесні вся ця оболонь заливалася повінню, тоді вона була схожа на своєрідне море, в якому купалися дере­ва, неначе зелені вітрила шаланд.Усі довколишні луки залиті водою, і тільки в середині травня ріки увіходили в свої береги. Та й тоді, щоб потрапити сюди, треба було переплисти на човні або перейти вбрід кілька рукавів і старих річищ. Тихе чарівне місце. Трохи далі від Псла над розплесканими озерцями й затоками росли тополі, осичина, вільхи, берези й дуби. Де-не-де темною стіною здіймалися зарості вільшини, а на ній плівся білястий хміль і розливав довкіл ніжні пахощі. І докоряв собі Береговець, що малював іноді казна-що, вига­дував неіснуюче. Або ще й гірше: крутився в щоденній суєті суєт, марнував час... І, може, від того не знав радоста й щастя творчості. БУДУ ДУЖЕ ВДЯЧНА!!! 2-4 АБЗАЦІВ БУДЕ ДОСТАТНЬО... НАПЕРЕД ДЯКУЮ!!!

кучерявих верболозах, що подекуди припадали до води, купаючи у Пслі свої зелені чуби. А далі вигрівалися піщані висипи, немов вибілені сонцем полотна, на яких подекуди виднілися підбіл і зелена рута. Зелений острів. Так здавна люди звали мальовниче урочище в межи­річчі Псла і Хортиці, омите з трьох боків голубою течією. Коли ж на­весні вся ця оболонь заливалася повінню, тоді вона була схожа на своє­рідне море, у якому купалися дерева, неначе зелені вітрила шаланд. Усі довколишні луки залиті водою, і тільки в середині травня ріки входили у свої береги. Та й тоді, щоб потрапити сюди, треба було переплисти на човні або перейти вбрід кілька рукавів і старих річищ. Тихе чарівне місце. Трохи далі від Псла над розплесканими озерця­ми й затоками росли тополі, осичина, вільхи, берези й дуби. Де-не-де темною стіною здіймалися зарості вільшини, а на ній плівся білястий хміль із золотими китичками і розливав довкола ніжні пахощі. І докоряв собі Береговець, що малював іноді казна-що, вигадував не­існуюче. Або ще й гірше: крутився в щоденній суєті суєт, марнував час... І, може, від того не знав радості й щастя творчості (За І. Цюпою)."

Я хочу розповiсти про свiй незабутнiй день.Це був перший лiтнiй день.Влiтку свiтати починае рано,тому я прокинулась зрання,вiд дотику сонячних променiв,а разом зi мною прокинулась вся природа.
Лiто-моя найулюбленiна пора року,коли на вулицi тепло i сонячно,коли наступають лiтнi канiкули.У цей день я з сестрою збирались сходити до зоопарку,не знаю чому саме туди,мабуть захотiли згадати дитинство.Коли ми вийшли з дому,я почула солодких аромат медунки та iнших трав,якi розносилися по вiтру.Я тану вiд насолоди навiть просто вдихаючи свiже лiтнэ повiтря!Зашумiли дерева,загули машини,на вулицю почали виходити люди.
Коли ми зайшли до зоопарку,навколо стояла страшна спека.Це було жахливо!В мене зовсiм нi було нi якого настрою й сил дивитися тварин.На щастя,мене врятувало холодне морозиво,яке менi купило сестра.Воно просто тануло у моему ротi,приклавши морозиво до губ,я вiдчула прилив сил,i ми пiшли дивитися тварин.Пройшовши алеями зоопарку,ми наблизились до клiток з папугами.Какаду менi так сподобався,вiн нiби-то яскрава радуга,яка зiйшла з неба.
Незважаючи на шалену спеку та втому,менi дуже сподобалося у зоопарку.Особливо менi сподобалось рiзноманiття тварин та звукiв,якi видавали тварини!Це був найкращий день,я дуже давно не отримувала стiльки чудових вражень!