звуко-буквений аналіз слова має

Малюю сонце.
Стоїть зима. Кипить зима.
Як мур, моє віконце.
На весну й натяку нема,
і я малюю сонце.
Красивим вийшло сонце те:
сміються очі сині,
юрить волосся золоте,
і ніс у ластовинні,
Іще червоним я мазнув —
сонце аж палає.
Мороз у шибку зазирнув.
- Ану облиш! —
гукає.—
Малюй мене, лише мене,
Бо я владар віднині,
Тож славить царство крижане
Довік усі повинні.—
сонце справжнє морг мені:
- Не бійся, хай поскаче,
Ось я пригрію навесні,
І він тоді заплаче.
Малюй усе, що любиш ти,
Що радувати може.—
І на малюнок зирк:— Гляди,
А здорово я схоже!