Скласти діалог на будьяку тему але потрібно щоб було у кожного мінімум 10 реплік . допоможіть будь ласка !
5-9 класс
|
- Привіт, Аліно!
- Привіт, Ілоно!
- Як ся маєш? Бачу, ти сьогодні гарно вбралася!
- Так, оцю синю курточку купила на розпродажу.
- Дай придивлюся. Так, вона тобі дуже пасує.
- Піди купи, там ще залишилися.
- Е, не можу. Я б її не придбала. Вибач, це, звичайно, мої вподобання.
- А чому б не придбала?
- Вона гарна, звичайно, але вже вийшла з моди. Бачиш, такий комірець був популярний торік, а тепер мода вже минула.
- А я за модою не гонюся. Мені досить, щоб річ мені пасувала та була зручна. Та ще недорога.
- Я так не можу. Я позаторішню моду не вдягну, я на вулицю не вийду.
- Мабуть, весь час купувати модні речі тобі обходиться в копієчку? Це ж доводиться переплачувати набагато більше справжньої ціни?
- Так, але що поробиш. Ось, дивися, придбала «писк моди». Сапожки від нового бренда. Така цяця!
- Гарні. Страшно спитати, скільки коштують.
- Нічого, я батька залучила до цієї справи. Ну, піду додому, передивлюся інтернет-магазини. Бо в мене капелюшок вже з моди виходить. Бувай!
- Бувай, Ілоно! Щасти тобі на нелегкому шляху моди.
-Привіт, Наталко!
-Привіт Оленко! Як у тебе справи?
-В мене все добре а у тебе?
-А в мене прекрасно!!!
-Чому? В тебе якійсь новини?
- Так. Вчора мені подарували мої батьки маленького котика. Він такий гарнесенький. Сам він білесенький, з чорними вушками та рудою плямкою на вушці. Він такий добрий, йому тільки три місяці.
-Ого! Круто! А я вчора ходила до музею води.
-Зрозуміло. Скажи, а тобі сподобалося там тому, що ми збираємось піти на канікулах туди.
-Так. У цьому музеї дуже гарні єкспонати, і ще,коли, ти заходиш, то бачиш гарний фонтан.
-Та невже?
-Так. У цьому музеї навіть ліфт е. Слухай,ще вчора по телефону ти мені говорила, що Катерина з Ніною отримали 2 по контрольній. Це правда?
-Так, спочатку мені було дуже їх жаль, але потім вони сильно вдарили мене.
- Вони тебе вдарили? І і за чого?
- Вони мене вдарили за те, що я товаришуала з Марусею і потім...Слухай, я не хочу згадувати цей випадок.
- Вибач будь-ласка.
-Та нічого.
- Слухай, що ми говоримо про погане? Давай краще підемо на ковзани. Як тобі така ідея?
-На ковзани? Мені дуже подобається ця ідея. Але я маю спитати у своєї матусі.
- Так, я про це навіть я не подумала. Давай так: зараз ми ідемо додому спитаємо своїх батьків дозволу, а потім подзвониму друг другові. Добре?
- Добре.
-Ну тоді до зустрічі? Ооойй до дзвінка.
- Так, тоді до дзвінка. Хехеех. Бувай
-Бувай
Другие вопросы из категории
Читайте также
М.І.Пентилюк, впр 139 ) Допоможіть будь ласка, срочно потрібно...
Найпрекрасніша планета, земляни зрозуміли-таки, будь-які заходи, спробуйте ж бо змінити ситуацію, чималі зусилля, починати щонайшвидше, хай цвіте. Допоможіть будь-ласка, це потрібно якнайвидше виконати!!!!!!!
Берізка. Дуб виріс міцним і могутнім, з північного боку схилу до річки, а біла Берізка виросла ніжною і стрункою, майже біля самої води.
Щороку Дуб з нетерпінням чекав сезону літніх відпусток, коли приїдуть люди і почнуть свій активний відпочинок. Дубу, звичайно, було не зрозуміло, чому люди так поводяться. Особливо дивним здавалося те, що вдень люди випускали з роту багато диму, в той час як він, могутній дуб, ночами виробляв для них кисень. Але, незважаючи ні на що, він був щасливий створювати для них тінь у спекотний день і впускати жолуді, щоб діти могли ними гратися.
Але одного разу в тому лісі сталося нещастя. Один відпочиваючий чогось випив і, через необережність, забув загасити недопалок від своєї цигарки. І в лісі почалася жахлива пожежа. Диму було стільки, що блакитного неба не було видно зовсім. А спека стояла така страшна, що ніхто з дерев вже й не сподівався вижити.
Добре, що відпочиваючих було багато, і вогонь помітили відразу. Пожежники приїхали швидко і моментом впоралися з такою страшною небезпекою, як пожежа у лісі. Але у багатьох дерев встигла обгоріти кора.
Коли пожежники поїхали і метушня вляглася, Дуб подумав: «Скільки ж часу тепер знадобиться всьому лісу, щоб переробити цей дим в чисте повітря! І скільки згоріло жолудів, з яких вже наступного року могли б вирости молоді дубочки!»
На щастя, до нашого Дуба вогонь не дійшов, і Дуб знову замислився: «Скільки ж часу потрібно Людині, щоб вона прийшла до тверезого способу життя?»
Не знайшовши відповіді, він звернувся до Берізки:
— Послухай, я такий сильний і могутній, а нічого зробити не можу, щоб цього більше не повторилося.
А Берізка йому й відповідає:
— Так робити-то, власне, нічого й не треба. Тому, що людина — це така істота, яка вчиться на своїх помилках. І стільки століть витрачає час на знищення свого здоров'я. А потім розповідає, що тільки дурні вчаться на своїх помилках, вважаючи себе найрозумнішою істотою на планеті. Скажи, яка ж вона після цього Homo Sapiens? Адже дивися, як просто живемо ми, в гармонії з природою, і як вона про нас піклується, якщо їй не заважає людина.
А далі вона розповіла про те, що видно їй зі свого бережка. І як було б добре, якби Людина поводилася по-іншому, якби всі люди жили тверезо...
Автор оповідання: О.А.Видиборець
* * *
Що саме розповіла Берізка Дубу далі, нам поки що не відомо. Пропонуємо Вам самим спробувати про це подумати і написати продовження цієї історії.
Ми віримо, що з Ваших розповідей вийде найкраща казка