Перепишіть речення, поставте, де потрібно, розділові знаки і поясніть їх вживання. Я чую жаль що стільки мрій прекрасних я поховав у собі за життя бо не

зелений, підняти, стріляти, вікно.

Відокремлені члени речення
1 відокремлене означення
2 відокремлена приклад-
ка
3 відокремлена обставина
4 відокремлений додаток
Приклади
А Кажуть, юність нерозсудлива й тривожна (Л. За­ башта).
Б Повіяв легенький вітерець, струшуючи з листу неопалі краплі (Панас Мирний).
В І тиха осінь, мрійна, яснолиста, несла в серця надію і тривогу (А. Малишко).
Г У Луцьку, славнім місті, зібрався люд увесь (Б. Грін ченко).
Д Я не знаю нічого ніжного, окрім берези (Леся Українка).

їх у початкову форму і назвати їх.

б) Іду туди де днів моїх начало де щедро мені доля дарувала цей світ у праці вроді доброті.

Можна б сказати так розкоші короткочасні гідність вічна. Та підмовила якось мужицькі діти ангела з собою пішов він із ними попідтинню блукати і замастив свої білосніжні штани.
Не дивись на березу плакучу на березі журливеє віття нагадує тобі лихоліття
Зажурилася Україна така її доля.
Товариші говорили Уласові що якщо в нього ще залищилося хоч трохи мужності в серці, то він мусить повернутися в університет і продовжувати навчання

Б У садку стояв крислатий розлогий клен
В Набачився ланів зелених золотих
Г Всипане зорями темне небо манило своєю загадковістю
Д Величезна скляна будівля виросла перед ним.

Позначте речення, у яких є невідокремлені означення (розділові знаки пропущено):
А Він поклав перед нею її недбало скручені покрапані парковими дощами конспекти
Б Здорові груші та яблуні подекуди розкидані між деякими горбами стоять у цвіту
В У малині лежав повержений з небес маленький ангел і тихо плакав без сліз
Г Заглиблений у конспекти Богдан не чує стуку у двері
ГГ Я пив воду свіжу холодну ще повну снів і хлюпав нею собі у лице
Д Залите місяцем відпочиває місто

1. У недобру для серця пору я сказала комусь Люблю. 2. Я так давно
тягнуся до краси та лиш тепер посміла попросити Навчи мене ботаніко роси з
пелюсток мрій на землю не трусити. 3. Роби добро мені казала мати і чисту
совість не віддай за шмати. 4. Мене ізмалку люблять всі дерева і розуміє
бузиновий Пан чому верба від крапель кришталева мені сказала Здрастуй! крізь
туман . 5. Важка у вас мова сказав іноземець-сусід я брався за неї але не осилив
як слід. 6. Ми діждемось що прийдуть і напишуть Тут був народ і звався
Україною. 7. Запитаймо у себе Відколи з якої пори почали українці себе у собі
зневажати. 8. Чи є що золота дорожче на землі? у мудреця спитали якось
люди. 9. Дні коротшають так само непомітно як людське життя думала
мати . 10. Тепер вже я кладу тобі на плечі руки і говорю Пробач моя вина.
11. Прийшла любов до мене й тихо прошептала Все тлінне в світі все це суєта.
12. Тим-то бабуся-покійничка було каже Не стає не стає моя дитино таких
дівчат і козаків на Вкраїні як за мого дівування було. 13. Хіба щось погане
приснилося? питають мати і знову заходжуються дмухати в жарину. 14. Ось
я йду! обізвалась зима. 15. Ох голубе Лисиця застогнала Бодай би вже й не
жить як отаке терпіть . 16. Ні не клич мене весно казала я їй не чаруй і не ваб
надаремно 17. Коли шептав тобі Кохаю я був як травень молодий. 18. Час
минає! звикли ви казати. 19. Невже це він співав? здивувалася дівчина. 20. Де ви
були? запитала з тривогою. Я вже зачекалася. 21. І прошепчу тобі Кохаю… за
тебе Богу помолюсь.