Чому приголосний т то подовжується (життя), то не подовжується (листя)?

повинні бути єдиним цілим.

Я так думаю, тому що людина, взагалі-то, є тільки «дитиною» природи. Мати-природа народила людину, як і її менших братів та сестер: звірів, пташок, дерев, квітів тощо. І, на мою думку, неправильним та хибним є те, що людина вирішила нібито вона вища за природу та може керувати нею. Люди зовсім знахабніли, бо вважають, що природа їм навіть щось винна. А це не так, мало того, що природа породила людину, дозволила їй жити на своїх просторах, милуватися її краєвидами, так вона ще й дозволила людині, заради виживання, харчуватися братами своїми меншими. Чому ж ми люди цього не цінуємо? Я майже впевнена, що зараз не знайдеться жодної людини, яка б покинула промислові центри міста заради життя в гармонії з природою, як колись.

До цих роздумів мене наштовхнули твори Хемінгуея «Старий і море» та Кавабата Ясунарі «Тисяча журавлів». Цих письменників особливо хвилювали відносини людини з природою. Наприклад, Кавабату Ясунарі хвилювала доля людини у стрімкому світі машин і технічних зручностей, що віддаляли особистість від природи і вікових традицій. Тому він вирішив написати свою повість «Тисяча журавлів», в якій природа посідає особливе місце. Життя природи і
людини, на думку письменника, поєднані невидимими ланцюгами. Усвідомлення цього первісного невід'ємного зв'язку надзвичайно важливе для митця. З ним пов'язане і відчуття ритму цілісного світу, що дозволяє проникати у закони природи, жити з нею одним життям, не відступаючи від природного єства, не створюючи дисгармонії, дисонансу, розладу з нею, а значить, і з самим собою. Кавабата закликає
вчитися у природи, проникати в її таємниці, він бачить у
спілкуванні з природою шлях до морального та естетичного вдосконалення людини. А Хемінгуей у своїй повісті-притчі «Старий і море» показує, що людина є частиною природи. Через головного героя твору – рибалку Сантьяго він доносить до людини розуміння того, що вона несе за свої вчинки відповідальність перед природою. Наприклад, старого рибалку навіть обтяжує думка про те, що людина вимагає їжі в моря. Хемінгуей доводить, що люди повинні розуміти свій вічний зв'язок з природою та керуватися совістю та розумом у стосунках з нею.

Отже, читаючи твори Хемінгуея та Кавабати Ясунарі, я остаточно переконалась в тому, що людина повинна жити в гармонії з природою. В тому, що людина не має права забувати про свою відповідальність перед природою. Та людина не повинна вважати, що вона є вищою за природу. Якщо ніколи не забувати цих порад видатних письменників, людство наладить свої стосунки з матінкою-природою і буде жити з нею в злагоді та любові.

Культура мовлення — це духовне обличчя людини. На сучасному етапі питання культури мовлення особливо гостро стоїть перед молоддю. Рівень мовної культури сприяє її вихованню як особистості. Сучасна молодь вигадує безліч нових слів для більш зручного спілкування між собою та іноді ці слова спотворюють мову. На сьогоднішній день все рідше й рідше можна зустріти молоду людину, яка вміє висловлювати свою думку не перекручуючи слова або не користуючись ненормативною лексикою. Мені здається, що не тільки молодь, але й дорослі люди часто деформують мову. Проблема культури мовлення в сучасний період є актуальною. На жаль в наш час люди все менше читають книжки та не намагаються вдосконалювати свою культуру мовлення. Серед підлітків дуже актуальна тема використання нецензурної лексики. Вони думають, що користуючись подібними словами вони легше можуть донести свої думки до інших, або цим вони здобувають визнання у своїх однолітків, але це не так. Цим вони тільки демонструють свою невихованість, неповагу до людей, яким неприємно слухати таку розмову. Молодь – це майбутнє будь-якої країни, її надія. Якщо вона буде нехтувати культурою мовлення, то на наступні покоління взагалі не можна буде сподіватись. Отже, нехай молоді хлопці та дівчата засвоять всі норми спілкування літературною мовою, не псують свою мову лихослів’ям та говорять культурно і грамотно.

пожалуйста на украинский

В любом коллективе-маленьком или большом-есть свои. уже сложившиеся нормы поведения.
Чтобы не попасть впросак, присмотритесь к манере общения сотрудников, обратите
внимание на их одежду. И пока основательно не разберетесь в существующих в
коллективе порядках, ведите себя сдержанно, соблюдайте нейтралитет и старайтесь
держать язык за зубами. Когда все станет ясным и понятным останется только
проявить гибкость и вписаться в эти своеобразные "поведенческие стандарты».
Не стоит делится с окружающими особенностями своей личной жизни, чётко
разделяйте интимное и общественное. Но замыкаться в себе и пытаться стать
незаметной тоже нехорошо. Поддерживайте разговоры на различные темы о
погоде прочитанных книгах просмотренных кинофильмах. Исключите хвастовство,
тоже самое касается жалоб и просьб. На работе подобное неуместно.

Когда вам что-то непонятно по работе, не стесняйтесь задавать вопросы коллегам.
Это показатель вашей заинтересованности и искреннего желания разобраться в процессе.
Лучше лишний раз спросить , чем потом тратить уйму времени на исправление
ошибок. Ну а если вы совершили какой-то промах, не скрывайте этот прискорбный
факт, а немедленно сообщите о нем.