"Людина-коваль свого щастя2

порядковий номер останнього дійства, яке однозначно підтверджує це

Б.пілот-пілотка,друкар-друкарка, секретар-секретарка; В.голуб-голубка,кухар-кухарка,журналіст-журналістка. 2.Знайдіть рядок, в якому всі іменники середнього роду: А.хінді,ревю,прес-аташе, галіфе, фрау; Б.кашпо, пюре, таксі, лото, ескімо; В.цунамі, метро, торнадо, Сочі, леді; 3.Знайдіть рядок, в якому всі іменники в родовому відмінку однини мають закінчення А: А.Кривий Ріг,понеділок, степ, будинок, метр; Б.дуб, Дніпро, атом, літр, сарай; В.гнів, вересень,інститут, зошит,Дорошенко. 4.В якому рядку всі граматичні форми займенників правильні: А.свойого, собі, твоїми, нашому, ні з чим, з тобою; Б.цеї, нашого, мого,нічиїм, до когось, чиєму; В.абиким, ні з чим, до ньго, будь-якими, нашим, свого. 5.Виправте речення. 1.Моя сукня бордовіша за твою.2.Вітчим став для неї самою близькою людиною. 3. Жінка чекала більш конкретнішої відповіді на своє питання. 4.Золотіших рук як у тебе немає ні в кого. 6.Виправте помилки у реченнях. 1.17 травня 1990 року мною в Перемилянську райзаготконтору здана шипшина в кількості 28 кілограм.2.Я особисто за 10 місяців на очищенні каналів перемістив понад 60 тисяч кубометрів грунту.3.Молодим тваринникам у роботі допомагали дружба і завзяття.І вони успішно впоралися із завданням.4.На ескаваторі працює Іван з Максимом,він нещодавно повернувся з лав армії. 7.Поєднайте числівники з іменниками і поставте їх у форму родового й орудного відмінків: 4(дівчина) , 3 (міністр) , 6 (слово) , 7 (кореспондент). 8.Прочитайте текст.З'ясуйте до якого стилю він належить.Підкресліть як член речення дієприслівники і визначте, яку стилістичну роль вони виконують?Доповніть текст власними роздумами(10 речень). З дистанції декількох десятирічь письменник чітко простежує життєвий шлях свого героя. Підводячи підсумки, згадуючи, герой вихоплює з минулого фрагменти й епізоди,максимально насичені історичним змістом, і об'єднує їх,усвідомлюючи справжнє місце і значення кожного в складному ритмі свого життя . Події, що в більшості випадків складають основу сюжету, відступають на задній план, інколи об"єднуючи окремі етапи життя ледь помітною пунктирною лінією.

Довженко найсучасніша людина серед митців кіно. Кінематограф світу мав би вже давно заснувати найвищу премію його імені, бо, по суті, всі режисери його учні.
Довженко найніжніший син України. Він був хворий Красою з великої літери. І всю історію свого народу бачив і показував через Красу. Він завжди боявся, щоб образи й характери не підмінювалися посадами а драматургія субординацією.
Довженко шаленів від думки що ми народ упосліджений, не здатний опам’ятатися, пригадати свою історію. Він народився й жив для добра та любові. «У красі більше глибокої істини, ніж в одній лише голій правді. Істинне те, що прекрасне». Це його безсмертні слова (За М. Костенком).

існування людини у минулому. Ще якихось сто років тому в наших містах було більше дерев, ми прагнули хоч якось наповнити життя зеленню, не розриваючи зв'язків з природою.

Людина не може існувати окремо без природи. Земна куля це будинок для людини. Тут у нього усе необхідне для життя; повітря, вода, їжа. Але на жаль, людина часто забуває про це, і відноситься до своєї планети немов уразить, він знищує навколишню природу, забуваючи про те, що саме вона дає йому життя. Людина вирубує ліси, викидає в атмосферу речовини, що забруднюють її, отруює воду озер, річок і морів. Хіба це допустимо? Проголосивши себе царем серед усіх живих істот, людина забула, що сам є частиною природи, вінцем її творіння. І замість вдячності продовжує поводитися дуже агресивно. Раніше чоловік думав, що природні ресурси невичерпні, і можна брати від природи все, при цьому у величезній кількості. Але виявилася все не так.

Зараз людина починає усвідомлювати свою помилку. Він розуміє, що треба піклуватися про свій дім, адже багато поколінь ще хочуть жити на цій землі. Вони хочуть дихати чистим повітрям, пити чисту воду, і захоплюватися навколишнім світом.

Незайманих куточків на нашій планеті залишається з кожним роком усе менше, і ми не усвідомлюємо те, що поступово звикаємо до відсутності живої природи навкруги. І якщо нам ще є що згадати, то можливо наші діти стануть приймати такий залізобетонний світ за норму. Варто частіше насолоджуватися природною красою Землі, поки у нас є така можливість. Природу треба берегти. Людина повинна жити в гармонії з природою. Має бути не "царем природи", а складовою її частиною. Адже природа і є наша Батьківщина.

Виховуючи або ж підтримуючи людину, яка допустила серйозну помилку, часто кажуть: забудь про все, не переймайся. Почни життя з чистого аркуша... Чи можна забувати свої помилки чи помилки в історії свого народу?