срочно Великі Українці - хто вони

А безсумнівно, напевно, природно, без сумніву, само собою зрозуміло
Б кажуть, повідомляють, на думку, за даними, з погляду
В на щастя, на жаль, на біду, ніде правди діти, чого доброго
Г проте, отже, з одного боку, перш за все, між іншим
2. Поширене означення, що стоїть після означуваного слова, є у реченні (розділові знаки пропущено)
А Вишневий Хутір у степах немов пропечений сльозою.
Б Осінній холодок над спраглою землею шатро гартоване широко розіп’яв.
В У круглому видолинку схожому на денце ложки застигли розпорошені волоконця туману.
Г Громом налякана змахує крилами чапля сердита.
3. Усі компоненти можуть виконувати роль як вставних, так і інших компонентів речення
А очевидно, напевно, мабуть, по-перше, власне кажучи
Б кажуть, звичайно, здається, нарешті, взагалі
В можливо, вочевидь, мовляв, як на зло, головним чином
Г до речі, по-перше, отже, жаль, зокрема
4. Вставне речення є у тексті (окремі розділові знаки пропущено)
А Мелькають дні як п’яти марафонця.
Б Полювання як ви потім самі побачите потребує чимало часу.
В Вже ластівки як до-ре-мі-фа-соль розсілися в зажурі між дротами.
Г А лілії срібляста квітка на синім плесі як лебідка.
5. Правильно відокремлено прикладку у реченні
А. Гуде вогонь, веселий сатана червоним реготом вихопляється з печі.
Б Вогненна зірка в небі пролітала, сичі кричали, вісники біди.
В Любов підкралась тихо, як Даліла, а розум спав довірливий Самсон.
Г Старезні пні - кошлаті поторочі літопис тиші пишуть у траві.
6. Потрібно поставити кому перед порівняльним сполучником (окремі розділові знаки пропущено)
А 7 грудня 1941 року увійде в історію людства як символ ганьби.
Б І, мабуть, нікому немає в світі гірше як мені.
В А я стояла як сліпа від сліз.
Г І голова у нього над плечима була як вежа в шапці сивини.

ІІ рівень
(3 бали. Кожне завдання - 1 б )
Завдання 7 – 8 мають чотири варіанти відповіді, серед яких лише один правильний.
7. Потребує редагування речення
А Перечитуючи твої листи, мені ставало спокійніше на душі.
Б Переїхавши до Києва, він розпочав зовсім нове життя.
В Запливши в зарослі очерету, козаки стали на перепочинок.
Г Обійшовши ожеред, мандрівник спробував розгледіти хоча б якийсь вогник.

8. Не треба відокремлювати вставне слово від сполучника (окремі розділові знаки пропущено)
А Ти повинен і отже, можеш.
Б Але звичайно, що то за роман, як люблячих не стрінуть перешкоди?
В Болиголов поріс, а може, й рута на тих місцях.
Г Але ж мабуть, ми правди не зурочим, що світ вже так замішаний на злі, що як платити злочином на злочин, то як же й жити, люди, на землі?
З шести варіантів відповідей оберіть ТРИ правильні
9. Укажіть речення, де правильно розставлені розділові знаки при відокремлених членах
А. Потому несподівано зразу трусонуло сніжком, і земля здавалася аркушем паперу, на якім дитина пробувала фарби: зелені, руді і сірі (М.Коцюбинський).
Б. Поле німує, знесилене літом, спить мертвим сном, руде, обдерте (М.Коцюбинський).
В. На кладці, обнявшись, стояли дві дівчини і, забувши про все на світі, виводили стару сумовиту пісню (М.Стельмах).
Г. Незважаючи на погану погоду біля освітленого під’їзду театру панувало пожвавлення (В.Собко).
Д. Ліс зустрів мене як друга горлиць теплим воркуванням (М.Рильський).
Е. У горах Брянський, як командир, зустрівся з новими труднощами (О.Гончар).

Роман стрімко переступив поріг бабусиної кімнати. На підвіконні затишно буркотіло радіо. Бабусі й не видно було за ковдрами, подушками. Коли вона й не спить, однаково лежить із заплющеними очима, піднімається дуже рідко. Лице акуратне, дрібненьке, схоже на квіточку.

Роман підступив до столу з гарною, святково-легенькою скатеркою. На столі пишалась дешева, темно-синього скла ваза, лежав псалтир, якісь ліки. Стояла прикрита рушником ікона. Роман узяв її, задерев’яніло засунув за полу і, не глянувши на стару з її подушками, рвучко направився геть.

Увечері Роман відніс ікону Павлуші Ханенку. Отому, що в Канаду до родичів виїхав, як тільки стало відомо, що вже можна і нічого за це не буде. А тепер от погостювати приїхав. Каже, що в тамтешніх українців така туга за батьківщиною, що мати який сувенір з рідної України – їм за велике щастя. Хоч рушник вишиваний. Хоч ікону. І гроші вони за це ладні заплатити…

Роздивившись принесену Романом ікону, «канадець» Ханенко поклав її на стіл.

- Чи ти мене хочеш одурити, чи хто тебе кинув? – верескнув він. – Дивись.

Ханенко поклав бабусину святиню на стіл, піддів ікону зі зворотного боку ножичком, і на темному дереві забілів папірець із рівними рядками друкованих літер. «…під впливом інженери… згідно з якими архітектурний стиль…»

- Хтось узяв рівненьку дощечку, - пояснював Ханенко, - наклеїв репродукцію з журналу, а потім лаком покрив. Вийшло непогано, - хмикнув, - але на продаж не йде. Тобто, - поправився, - на сувенір не згодиться.

Коли увечері повернувся брат Антон, Роман підійшов до нього:

- Ікону давно продав?

Антон вперся поглядом у темні очі Романа.

- Давно. З рік тому, у місті.

- Нікому не скажу. Половину грошей мені оддаси, - мовив похолоділим голосом Роман і пішов до хати.

- Розказуй хоч всьому кутку, хоч на все село кричи, - насмішкувато крикнув йому в спину Антон. – Грошей тих давно немає. Гроші ті на випускний вечір пішли.

Брати встали один проти одного напружені, як покручі. Якось дивно покликала до хати мати. Бабуся напівсиділа в ліжку. Крилом голубки виглядало з-під хустинки срібне пасмо. Поруч згорбився на стільці батько. Хлопці виструнчились, між ними стала смутна мати з вологим блиском в очах.

- Діти… мої… мабуть… до ранку не доживу… - з натугою вилітали з побілілих уст слова. – Довго я… ходила… по цій землі… Живіть і ви… довго… Ікону бережіть… І вона… вас… оберігатиме…

дописати що сталося з іконою.............будь ласка допоможіть

Треба: Визначить тему кожного висловлювання. Та у яких життєвих ситуаціях ви могли б скористатися ними?

1. Мово вкраїнська, звідки прилетіла, як тут зросла, розцвітала й зарясніла? Чи пила ти воду з Дніпра, чи купалася в його ласкавих водах, чи злетіла в небо? Мово! Течеш ти вічно й вільно. Безжальний час не владний над тобою.
2. Живе наша мова - і наш голос звучить у вселенському хорі народів. Отже, живий наш дух, жива наша пісня, наша історія, наша єдність і наша одність. Бо наша мова - це ми, українці, - добрий, чесний, працьовитий народ, що тисячоліттями живе на берегах Дніпра і Дністра, там, де була колиска індоєвропейських народів...
3. Пізнання мови - це пізнання народу, його єства, його душі, його витоків та історичних шляхів - усього того, чим народ цікавий для інших народів. Адже народи, як і окремі люди, виявляють інтерес і повагу лише до того, хто являє собою особистість - своєрідну і неповторну. Годі розраховувати на пошану інших тому, хто не має поваги сам до себе.

Я живу в скрутні часи для своєї країни. Коли народ розлючений несправедливим ставленням влади до нього повстав проти неї. Багато зусиль йому знадобилося на досягнені своєї мети. Особливо тим хто вистоював майдан. На якому точилося протистояння мужнього народу проти озброєного беркуту. Протестуючи спочатку проти порушення волі, а потім і проти міліцейської несправедливості, люди провели кілька місяців на вулиці в центрі столиці. Маючи войовничій характер майдан залишив за собою смерті багатьох протестувальників. Які віддали своє життя за країну, за зміну керуючої верхівки. Тодішні події значно вплинули на погляди українців у суспільстві. Майданівці прагнули аби на місце злодійкуватих чиновників прийшли чесні люди, для яких важливе життя народу та їх інтереси. Щоб вони були в змозі поставити Україну на ноги. Але все ж таки за новою владою, що зараз діє теж треба слідкувати .
На мою думку ця боротьба за справедливість дала людям змогу об’єднатися, досягти однієї думки, що показує нам майдан. І я не можу не сказати про героїв, які загинули там , і без яких перемога була б не можливою. Вони наважилися вийти на вулицю та не побоятися того, що їх могли вбити. Наше завдання в тому, щоб їхні смерті були немарними. Все це зобов’язано позитивно вплинути на країну.
Як хотілося видихнути. Та знову проблеми. Втеча колишніх чиновників дала про себе знати. На території держави почалось АТО. Багато чоловіків пішло на війну, що на сході України. Вже зараз є багато загиблих і постраждалих. І все це заподіяне президентом-попередником з метою повернення до влади за допомогою Росії.
Перш за все мені шкода мирних жителів, що перебувають в зоні війни без змоги виїхати. На яких кожного дня сиплються Гради, і яким немає навіть поїсти.
Я вважаю, що так не повинно бути, бо це братовбивство. Кожна країна має право на незалежність і свій суверенітет. Важко з’ясовувати відносини за допомогою війни. Тому мені дуже хотілося, щоб ми жили під чистим і мирним небом.

Жовтий
колір - це .... колір пшеничной ниви , .... колір зерна , що даруе
життя всьому сущому на землі. Жовтий колір - ще ... колір жовтогарячего
сонця , без лагідних променів якого ... не дрозив би , не заколосився б
життєдайний хліб.
А блакитний , синій колір про що нам говорить ? Це ... колір ясного , чистого мирного неба. Це .... колір цариці-води.
Тому ... народ України вибрав поєднання жовтого й блакитнього кольорів для свого національного прапора .
Довідка : по-перше, по друге, безумовно, мабудь, звичайно, справді, безпречно.
Пожалуйсто мені на завтро надо