Хто це сплів ажурні сіті на густих зелених вітах? Кажуть, майстер той без рук - звичайнісінький ...

доводили одне одному і всім разом хто на що здатен і кому на болоті найвища шана має бути скре ке ке скре ке ке розпиналася жаба скрекотуха я найкраще співаю мене все болото слухає я найвище стрибаю я найшвидше плаваю я... чекай но хитнула чубатою головою чапля що до того ніби дрімала а чи простоїш ти на одній нозі цілий день і цілу ніч пхе та це зовсім просто жаба видряпалась на купину виструнчилась на одній нозі та не постояла й хвилини плюх у воду тільки кола пішли бу гу бу гу зареготав бугай теж мені артистка ось коли я заспіваю загуду аж шибки в селі деренчать деренчать це коли я співаю хіба ти так умієш др р др р обурився деркач та це ж відомо кожен перед усім себе хвалить тож знайте я співаю краще кі квік кі квік без мене болото не болото випнув груди кулик тоненька очеретина слухала ті розмови слухала і все нижче схилялася до води а ти чого мовчиш зачепив її вітер який усюди буває все бачить все знає бо я нічого невмію робити прошепотіла очеретина ет таке вигадаєш лагідно доторкнувся до неї вітер кожен щось та вміє тільки може нездугадується про те і він дмухнув на очеретину раз удруге і о диво тоненька очеретина несміливо ледь чутно забриніла пробуючи голос а далі заспівала заспівала

пеньку він готувався до зими на пеньок падало сонячне проміння тому звірок влаштував на ньому свою сушарню.

мови