Статистика
Всего в нашей базе более 4 326 989 вопросов и 6 445 752 ответов!

ВПРАВА 485. СКЛАСТИ ПЛАН ДО ТЕКСТУ "КОЖУМ"ЯКА"

5-9 класс

BYNIKITA82 08 янв. 2014 г., 3:54:55 (6 лет назад)
Рейтинг
+ 0 -
0 Жалоба
+ 0 -
Lunast
08 янв. 2014 г., 6:18:41 (6 лет назад)

1. Страшна дань. 2. Винахідлива князівна. 3.Пошуки рятівника. 4. Вмовляння а) послання старих б) прийшли молодші в) малі діти розчулили Кирилу 5. Вимоги Кожум"яки. 6. Бій. 7. Порятунок Київа та князівни.

Ответить

Читайте также

514. І. Прочитайте текст. Доберіть до нього заголовок. Визначте тему й основ­ну думку оповідання. У нашому невеличкому

місті, що розкинулося на схилі прибе­режних гір, я знав майже кожен двір і навіть те, у кого який соба­ка. Цього великого каштанового пса з пухнастим хвостом я не ба­чив ніколи. Собака стояв на причалі і безвідривно дивився у море, на вітрильник.

Величезна пінява хвиля несподівано з громовим гуркотом ударила об берег. Я побачив, що на причалі не стало собаки. Через мить помітив пса недалеко від берега. Він бив передніми лапами по воді, намагаючись урятуватися, скавучав, благав допомогти. Тільки собака пропливав на метр чи на два до берега, як нова хвиля відкидала його назад.

Я більше не роздумував, швидко роздягнувся і кинувся у воду.

Плисти було важко. Зустрічні хвилі заливали обличчя,накривали мене з головою. З високого причалу собаку було добре видно, а тут увесь час я губив його з очей.

Повільно, дуже повільно, але відстань між нами скорочува­лася. Лишилося метрів із п'ять... зо три метри... метр... Я вже бачив очі собаки, а в них — невимовний страх і вдячність.

Я підплив до пса збоку і схопив лівою рукою за нашийник. Однією рукою гріб до берега, а другою тримав собаку. Хвилі, що відкочувалися від берега, були дуже сильні. Вони тягнули в море все, що захоплювали із собою. Мене весь час відкидало назад, але я наполегливо боровся зі стихією. Нарешті ноги торкнулися дна. Ось уже і рятівний берег...

скласти план до тексту обязательно

1. Прочитайте текст . Поясніть, з якою метою автор розповідає цю історію. Кожумяка На Україну часто нападали печеніги. Якось князь

Володимир стояв з військом на

лівому березі Дніпра, а печеніги стояли на правому. Ватажок печенігів переказав князеві, щоб вислав воїна для змагання з його богатирем. Чий воїн подолає супротивника, того буде й перемога.

Підійшов до Володимира старий воїн і сказав: " У мене є син. Він такий дужий, що ніхто не може його побороти". Старий розповів, що колись син м"яв шкіру. Його щось розлютило, і він ту шкіру руками роздер. Наказав князь покликати кожум"яку.

Борець печенігів був чоловік величезного зросту. Кожум"яка був невеликий. Він схопив ворога й кинув ним об землю. Від удару велетень загинув. Печеніги кинулися навтьоки.

На цьому місці Володимир заклав місто і назвав його Переясловом, тому що тут український богатир перейняв славу від печенігів.

2. Виконайте завдання до тексту:

1. Визначте тему й основну думку тексту. Доберіть свій варіант заголовка, який відображав би основну думку тексту.

2. Визначте мікротеми висловлювання, тематичні речення та ключові слова.

3.Обгрунтуйте поділ тексту на абзаци.

4. Визначте структуру тексту ( вступ, основну частину, кінцівку).

5. Прочитайте поданий нижче план до тексту. Знайдіть у тексті частини, які відповідають кожному пункту плану. Складіть і запишіть свій варіант плану.

6. Поясніть, до яких видів мовленнєвої діяльності ви вдавались, виконуючи вправу.

План

1. Військо Володимира навпроти печенігів.

2. Розповідь старого воїна.

3. Поєдинок кожум"яки з велетнем.

4. Володимир заклав місто Переяслав.

вправа 485

текст "кожумяка" скласти план тексу і записати


даю 40 балов) СКЛАСТИ ПЛАН ДО ТЕКСТУ____НА БЕРЕЗІ ДИТИНСТВА

У кожного, як стверджує одна романтична сага, є два береги — од якого людина одпливає і до якого мав неодмінно причалити. На цій довгій дорозі зустрічається чимало інших, не менш значних. Серед таких — берег надії, берег юності, берег любові...
І все ж, хоч би де зупинялася людина, на цих почасти нетривких і мінливих берегах — пристанищах, чи, як їх іще назвав відомий поет, «білих островах», їй неодмінно світитиме далеким вогником, оповитим щемним і невситливим спогадом, отой найперший — Берег Дитинства.
Знати свій берег, любити його, не вивітрювати з пам'яті, пронести його через усе життя, невсипуще тягтися до нього, жити ним — що є святіше й дорожче?! Людина без Берега Дитинства стає забудькуватою, безпринципною, може переродитися, стати безбатченком.
Один з найвідоміших українських кобзарів Єгор Мовчан, котрого Максим Рильський образно назвав пісенним Гомером сучасності і з яким підтримував найтісніші зв'язки, на схилі літ надумав одвідати могилу Тараса Шевченка. То була його остання мандрівка.
Дорогою до Канева Єгор Мовчан і його колеги зробили зупинку в одному з сіл Київщини. До оселі, де перепочивали мандрівники, зібралося багато людей, щоб послухати віртуозну гру дзвінкоголосого кобзаря. Коли ж, нарешті, надійшов час знову вирушати в дорогу, гостинні селяни поцікавилися: чим би могли вони віддячити щедрому співакові?
Єгор Хомич, трохи подумавши, мовив: «Найкращим віддарунком буде, якщо допоможете мені зробити мандрівку в дитинство. У юному віці, захворівши на віспу, я осліп і відтоді живу уявою своєї приземкуватої хатини, покритої солом'яною стріхою. Допоможіть на схилі літ відчути на доторк дитинство...»
Спорядили настил, підсадили повитого літами чоловіка і затихли в очікуванні. Він з якимсь боязким трепетом доторкнувся стріхи, довго обласкував долонями солом'яні цурупалки, наче пестив малу дитину. Натомість повернувся до людей, мовив слізно: «Спасибі вам, доро­генькі мої, за живу мандрівку в далекий світ дитинства. Уклінно дякую вам!»Повернення до дитинства ще не означає тужити за старим — у даному випадкові ми вкладаємо в це понят­тя глибший зміст: причетність до землі, де народився, кращих родових традицій, синівського обов'язку.Де б не проживала людина, куди б не закинула її до­ля, але отой «солодкий та коханий дим» рідного краю має завжди бути присутнім, предметно відчутним на до­тик незгаслої пам'яті з Берега Дитинства. І хоч-не-хоч, а таки ще раз доведеться процитувати Максима Рильського, який писав: «Гребінчине «ви, братця, все-таки домівки не цурайтесь», треба раз у раз пам'ятати, розуміючи під домівкою і рідний край, і рідну мову, і берізку біля рідної хати, і те оточення, серед якого ти зріс, тих людей, які помогли тобі стати на ноги і навчили тебе добра...» (В. Скуратівський.)



Вы находитесь на странице вопроса "ВПРАВА 485. СКЛАСТИ ПЛАН ДО ТЕКСТУ "КОЖУМ"ЯКА"", категории "українська мова". Данный вопрос относится к разделу "5-9" классов. Здесь вы сможете получить ответ, а также обсудить вопрос с посетителями сайта. Автоматический умный поиск поможет найти похожие вопросы в категории "українська мова". Если ваш вопрос отличается или ответы не подходят, вы можете задать новый вопрос, воспользовавшись кнопкой в верхней части сайта.