познач основу та її складові

(2)розсіюючись; червоні паруси неба згорталися і (3)спадали слідом за сонцем (4)кудись у чорну прірву.
Обрії А іменник
Бприкметник
Вдієслово
Гдієприкметник
розсіюючись А прикметник

1.Весты

під яскравими промінчиками лагідного сонечка. Вже не почуєш веселих пісень дзвінкоголосих пташок. З дерев повільно опадає останнє листя, наче пофарбоване чарівним пензлем у жовтогарячий колір. Воно замріяно кружляє у повільному таночку, поки тихо долетить до землі. Приємно йти доріжкою, коли під ногами лагідно шарудить різнобарвний килим осені. А вітерець, пустотливо граючись, розносить по всьому лісу приємні пахощі достиглих ягід. Поважно хитають маленькі ялинки та високі сосни своїми вічнозеленими верхівками, ніби мирно розмовляючи між собою. Тільки свіжий подих вітру інколи порушує цю розмову. Аж ось у густих вітках блискавично промайнула і миттєво сховалась руденька білочка — весела сусідка всіх дерев і невпинна трудівниця.

Твоє життя - то зорі світанкові,то сонце у негоду,дощ у спеку.
Десятки шкіл розпочали новий рік у нових приміщеннях.
Кожен з нас любов свою зберіг від зради,від зневаги і від смерті.
Ой три шляхи широкії докупи зійшлися.

а) цей клоун дуже смішний;
б) розкажи про своїх друзів;
в) спостерігай за поведінкою тварин.
2. Укажіть речення у якому правильно визначено присудок:
а) З часом стебло стало товщим.
б) Звірятко стало на задні лапки.
в) дівчинка вже вміє готувати різні страви.
3.Визначте речення, граматична основа якого складається з підмета й присудка
а) Мені хочеться привітати вас зі святом
б) троянда - ніжна й красива квітка.
в) вибачте за запізнення
4.Укажіть речення, у якому правильно поставлено розділові знаки:
а) квітуча гілка каштана- то символ Києва
б) Дружба це- велики сила
в) лікарська ромашка - є ефективний протизапальний засіб

передхристиянських часів. Орнамент на них переважно геометричний: трикутники, спіралі, кола, сорок гілок тощо. Усе це - знаки різних ритуалів або священні числа. Число сорок, наприклад, пояснюється сорокаденним постом або існуванням сорока святих мучеників. Професор М.Ф.Сумцов поділив орнаменти писанок на такі види: геометричні, рослинні, зоологічні, антропологічні та побутові. Дослідник К.В.Больсуновський пропонував прийняти в основу класифікації писанок такі назви, які подають самі писанкарки, а саме: «трав’янки», «голубці», «гребінчик», «хрестик», «безконечник».

Спосіб виготовлення писанок вимагає неабиякого хисту: малювати на опуклій поверхні яйця значно тяжче, ніж на рівній поверхні полотна чи паперу. Інструментом для виготовлення писанок є «кісточка» - паличка з бляшаною трубкою на кінці’. На сирому яйці кісточкою вимальовують розтопленим воском ті місця, що їх. треба лишити незафарбованими: обвідки, Крапки та оперізування. Спочатку фарбують яйце в ясній фарбі, наприклад у жовтій. Після цього яйце виймають з фарби, і кладуть, щоб висохло. Потім наводять віск на ті місця, що мають лишитися жовтими, і фарбують у темнішій фарбі. Коли вже малюнок закінчений, писанки складають у череп’яну миску і кладуть у піч з температурою 35-40° Цельсія. Коли віск розтопиться і спливе з яйця, писанка готова. На Полтавщині є легенда, що писанки писала Мати Божа ще тоді, як Ісус маленьким був. «Дитина дуже тішилася тими цяцьками»,- говориться в ній.