1 від чого залежить поділ слів на склади ? Які будують склади? Чи завжди слова переносимо так як ділимо на склади 2 розкажить про групи приголосних звуків
5-9 класс
|
3 чим відрізняються 3 назвіть глухі приголосніщо є парними дзвінким
1. Поділ слів на склади залежить від кількості голосних букв у слові. Переніс слів не завжди збігається з діленням на склади.
2. Приголосні діляться на такі групи: тверді, м*які( й завжди м*який), пом*якшені( губні, шиплячі, задньоязикові, глодкові), шумні(дзвінкі і глухі), сонорні( м, н, в, л, р, й), шиплячі( ж, ш, ч, дж), свистячі(з, с, ц, дз, зь, сь, ць ,дзь).
3. Таких випадків є небагато. Це зокрема відбувається:
у таких незапозичених словах: боротьба [бород'ба], молотьба [молод'ба], просьба [npo3'6aj, лічба, Великдень, повсякденний, якби, аякже, отже, осьде;
в іншомовних словах: вокзал |вогзал], екзамен, рюкзак, анекдот, футбол [фудбол|, айсберг.
Другие вопросы из категории
Боримось за чистоту нашого миста;
Моральни прынцыпы сучаснои молоди;
Помогите пожалусто зарание спасибо
Читайте также
1. Що вивчає фонетика?
2. Розкрийте поняття звук і буква.
3. Для чого слугують звуки мовлення?
4. Що лежить в основі поділу звуків на голосні й приголосні, чим вони різняться?
5. Сформулюйте основний принцип поділу слів на склади.
6. Чим характерний наголос в українській мові?
7. За якими ознаками класифікуються приголосні? Назвіть їх групи за дзвінкістю/ глухістю та твердістю / м'якістю, наведіть приклади.
8. За якими ознаками відбувається уподіблення приголосних? Покажіть на прикладах.
9. У чому виявляється спрощення в групах приголосних? Проілюструйте.
10. Як позначається м'якість приголосних на письмі? Наведіть приклади.
11. Коли у словах пишеться, а коли не пишеться м'який знак? Підтвердіть прикладами.
12. Коли у словах ставиться, а коли не ставиться апостроф?
13. Коли у словах пишеться йо, а коли ьо?
народу й надбань усього людства.
Основою мовленнєвої культури є грамотність, тобто дотримання загальноприйнятих літературних норм у користуванні лексичними, фонетичними, морфологічними, синтаксичними і стилістичними засобами мови.
Але цим поняття мовленнєвої культури не вичерпується. Мовлення має бути не тільки правильним, а й лексично багатим, синтаксично різноманітним.
Щоб цього досягти, слід вслухатися в живе мовлення, вдумливо читати політичну, художню, наукову літературу, звертаючи при цьому увагу на вживання окремих слів, на особливо вдалі висловлювання, на побудову речень, користуватися словниками. Треба активно розвивати своє мовлення: усно й письмово викладати думки, виправляти себе, перебудовувати сказане, шукати найкращі й найдоцільніші варіанти висловлювання.
Культура мовлення тісно пов'язана з культурою мислення. Якщо людина ясно, логічно мислить, то й мовлення в неї ясне, логічне. І навпаки, якщо в людини немає думок, якщо вона говорить про те, чого не розуміє або не знає, то й мовлення в неї плутане, беззмістовне, захаращене зайвими словами, непотрібними красивостями. Мовлення тоді гарне, коли воно якнайповніше і якнайточніше передає думки чи малює образи, зрозуміле і легко сприймається.
Грамотне, багате мовлення — не тільки ефективний засіб передачі й сприйняття думок та образів. Це й вияв поваги до людей, з якими спілкуєшся, до народу, який створив цю мову.
Запишіть основні тези тексту.
Сильний вітер-.........?
суха трава -........?
весняний розлив річки......?
2. З одним із сполучень слів(на вибир)склади і запиши речення.Визнач у ньому головні й другорядні члени.
закінчення У
2) укажіть групу слів , у кожному з яких правильно виділено суфікс
( А ) віконечко -суфікс ЕЧКО
( Б) вовчик - суфікс ЧИК
( В) картинка - суфікс ТИНК
3) Укажіть слово , у формах якого звук ( і ) не чергується з ( о) або ( е)
( А ) сніг , хліб , кінець
( Б ) піч , промінь , грім
( В ) витікати , заплітати , підмітати