Серед поданих нижче сполук лише одна числівникова. Знайдіть її. а) багато говорити б) скласти утроє в) мало велосипедів г)

Будьласка

а) багато говорити;
б) скласти утрое;
в) мало велосипедистів;
г) двічі попередити;
д) поділити навпіл.
Чому?

1. Виділене слово (словосполучення) речення не є відокремленим членом у реченні:
A) Далеко за річкою блиснуло щось (М. Коцюбинський).
Б) Степ осяяний сонцем дихав пахощами росяних трав (П. Панч).
B) В провулках поміж тинами клубочилася темрява але небо було світле і зоряне(Григорій Тютюнник).
Г) Журавлі летять із гирла кудись аж за Київ в поліські болота (О. Гончар).

2. Відокремленим уточнюючим другорядним членом ускладнене речення:
A) На Близькому Сході важливу роль в житті людей відігравала глина (В. Мезенцев).
Б) Тут серед степової тиші казка сама просилася в слова (І. Цюпа).
B) Ми часто похапцем живем все відкладаючи на потім (В. Крищенко).
Г) Десь за річкою гув болотяний бугай (Г. Тютюнник).

3. Відокремленим неузгодженим означенням ускладнене речення:
A) У тій хвилі вона не почувала нічого, крім вдячності за рятунок від нехибної смерті(І. Франко).
Б) Ранкові доли, багаті різнобарв’ям трав, горять в росі.
B) Панна, з великими очима, з суворо застиглою постаттю, здавалась фантастичною феєю (В. Винниченко).
Г) Лиш народи, явлені у Слові, достойно жити можуть на землі (Л. Костенко).

4. При виділенні дієприслівникового звороту помилку допущено в реченні:
A) А старший царевич, злякавшись батькового гніву, сидів осторонь і мовчав (Іван Білик).
Б) Твої слова, не вмиті потом непогамовного труда, пролинуть непотрібним льотом не залишаючи сліда (М. Рильський).
B) Незважаючи на малесенький вітерець, парило і робилося душно (Григорій Тютюнник).
Г) Степ, струснувши з себе росу та зігнавши непримітні тіні, горить рівним жовто-зеленим кольором (Панас Мирний).

5. Виділений відокремлений член є обставиною в реченні:
A) Він лежав лицем просто неба і дивився на темне небо, засіяне зорями, ніби чорне поле пшениці (І. НечуйЛевицький).
Б) Славутич-ріка тече з давнини нашої (Б. Олійник).
B) Там, під кучерявою вербою, і освітив її місяць, хорошу й смутну, у маковім вінку(М. Вовчок).
Г) Ти живеш у Києві – прекрасному й чарівному місті (Ю. Смолич).

6. Помилку допущено при побудові речення:
A) Сім’я Миколи Джері працювала на пана не розгинаючи спини.
Б) Підійшовши до будинку, йому здалось світло в вікні.
B) Затамувавши подих, учні слухали розповідь сивого ветерана про війну.
Г) Вертаючись з роботи, Марія Петрівна зайшла до магазину і купила свіже печиво до чаю.

У завданнях 7-9 до кожного рядка, позначеного цифрою, доберіть відповідник, позначений буквою.
7. Установіть відповідність між реченням і відокремленим другорядним членом у ньому.
1. Відокремлене означення;
2. відокремлена прикладка;
3. відокремлена обставина.

А. Крім того, процес вимирання цих ящерів тривав не менше мільона років (В. Мезенцев)
Б. Дорога, майнувши сірим хвостом, безшумно сховалася в зелені хлібів (В. Винниченко)
В. Іду я, засмучений хлопчик, до старого коваля (О. Довженко)
Г. Сповнений любові, я іду по вулиці вузкій (В. Сосюра)

8. Установіть відповідність між словосполученнями обох стовпчиків, утворивши фразеологізм із відокремленим членом речення.
1) Знайшовши – не скач… А. …не лізь у воду.
2) Сидячи на печі… Б. …згубивши – не плач.
3) Не спитавши броду… В. …не їстимеш калачі.
Г. …доки не перескочиш.

9. Установіть відповідність між реченням і видом відокремленої обставини в ньому.
1) Дієприслівниковий зворот;
2) одиничний дієприслівник, що означає додаткову дію;
3) обмеження дії попередньої обставини

А. В останніх числах червня, перед самими жнивами, стало на годині (П. Панч).
Б. Дід Захарко довго сидить, дивлячись в одну точку (О. Довженко).
В. Вона не звикла сидіти склавши руки (І. Нечуй-Левицький).
Г. Засинаючи, ще почув, як увійшла мати… (М. Стельмах)

Прочитайте текст. Виконайте завдання 10-11 до нього
(1) Сталеве плетиво геометричних фігур вписалося в пебо, в розлогість степу, стало новою озН накою полтавского пейзажу. (2) І від того зблякла

ВАРІАНТ 1

Завдання 1-6 мають по чотири варіанти відповідей, серед яких лише одна правильна. Виберіть правильну відповідь
1. Усі подані словосполучення є іменниковими в рядку:
A) робота над текстом, поради учням, день народження;
Б) спільно з другом, їхати верхи, накритий стіл;
B) писати листи, зробити по-своєму, сто років;
Г) вимита підлога, нова сукня, сидіти тихо.

2. Тире в неповному реченні ставиться в рядку:
A) Дерево шанують, як добре родить, а чоловіка як добре робить (Народна творчість).
Б) Я син народу, що вгору йде, хоч був закритий в льох (І. Франко).
B) Два чобота пара (Народна творчість).
Г) У нас кохати полюбить сновна, і серце з милим вік не розлучати (А. Малишко).

3. Однорідними означеннями ускладнене речення (розділові знаки пропущено):
A) Весна була рання дружна (3. Тулуб).
Б) Здорові кострубаті дуби грізно стояли в снігових заметах; їм було байдуже, що бурхав холодний вітер, ішов сніг… (М. Коцюбинський)
B) Після теплих літніх дощів хліба налилися колосом, пополовіли, а десь за тиждень взялися бронзою (І. Цюпа).
Г) Сподом попід ті стіни вузькою щілиною шумів і пінився студений гірський потік (І. Франко).

4. Поширеним звертанням ускладнене речення:
A) Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу, виростуть з тобою приспані тривоги (В.Симоненко).
Б) Мово наша! Звонкова кринице на середохресній дорозі нашої долі! Твої джерела б’ють десь від магми, тому й вогненна така (К. Мотрич).
B) «Слава тобі, Дніпре!» – нодумки зашепотів ніби молитву Андрій (С. Плачинда).
Г) Я люблю тебе, поле, простір твій, широчінь, твої пахощі й цвіт (П.Дорошко).

5. Помилки відсутні в реченні:
A) Гуляючи в лісі, ми милувалися красою природи, збирали квіти та ягоди.
Б) Побувавши в Єгипті, Лесею Українкою було написано вірш «Напис в руїні».
B) Розквітаючі дерева наповнювали сад тонкими пахощами весни.
Г) Не дивлячись на несприятливі погодні умови, експедиція продовжувала свій шлях.

6. Відокремлений член є обставиною в реченні:
A) Пішов Гонта, похилившись (Т. Шевченко).
Б) Часом, злякана нами, з дерева з шурхотом спурхувала птиця (В. Винниченко).
B) Особливе місце в літературі для дітей займає поезія, зокрема для наймолодших читачів (В. Бичко).
Г) Членом «Гарту» я був і сам, як книжковий ілюстратор (О.Довженко).

У завданнях 7-9 до кожного рядка, позначеного цифрою, доберіть відповідник, позначений буквою.
7. Установіть відповідність між реченням і способом вираження присудка в ньому.
А) І швець, і жнець, і на дуді грець (Народна творчість).
Б) Роса почала слатися по землі (І. Нечуй-Левицький).
В) Будеш, батьку, панувати, поки живуть люди, поки сонце в небі сяє, тебе не забудуть! (Т. Шевченко)
Г) Пахощі зрілого хліба особливо були відчутні вечорами, коли снадала спека… (І. Цюпа)

1) Простий дієслівний присудок;
2) дієслівний складений присудок;
3) іменний складений присудок.

8. Установіть відповідність між односкладним реченням і його видом.
1) Починало вже дніти (М.Коцюбинський).
2) Дивився спідлоба, важко кудись у далеч, і міряв землю… (В. Шевчук).
3) ІЦо посієш, те й пожнеш (Народна творчість).

А. Означено-особове;
Б. узагальнено-особове;
В. неозначено-особове;
Г. безособове.

9. Установіть відповідність між виділеними словами в реченні та другорядним членом, яким вони
1) Означення;
2) додаток;
3) обставина.

А. Город був засаджений всякою всячиною (Л.Дмитерко).
Б. По заході сонця одразу сплив повний місяць над островом, освітив очерети, кущі, виселок (М. Трублаїні).
В. Душ з п’ять хлопців мостилося біля столу з книжками (С. Васильченко).
Г. От стеляться розложисті, як скатерть, зелені левади (І. Нечуй-Левицький).

Прочитайте текст. Виконайте завдання 10-11 тест контролю української мови до нього
(1) Образ козака на наших картинах – цс велична, викристалізована віками дума народу її свою сутність. (2) Народ стомився від повсякчасних воєн, від розорень і зпустошень, що оберну квітучий край у пустку. (3) Зазнавши стільки горя й лиха, він прагнув
миру, вільної праці. (4) М ролюбивий характер народу й уособлюс образ козака бандуриста. (5) Але водночас український н род завжди був готовий освятити ножи, щоб захистити могили своїх предків, свою рідну землю.

(З журналу)

10. Позначте речення, ускладнені однорідними членами.

11. Позначте речення, у яких допущено орфографічну помилку.

12. Доведіть або спростуйте тезу: «Мистецтво – один із засобів творення особистості» (6-7 чень). У висловлюванні використайте однорідні члени речення та відокремлені означення.

ВАРІАНТ 2
Завдання 1-6 мають по чотири варіанти відповідей, серед яких лише ОДНА правильна. Оберіть правильну відповідь.
1. Виберіть варіант, який є закінченням визначення.Точно переданий уривок будь-якого висловлювання чи письмового твору, що наводиться для підтвердження або пояснення своїх думок називається…
A) прямою мовою; Б) непрямою мовою; B) діалогом; Г) цитатою.
2. Виберіть рядок, де є непряма мова (окремі розділові знаки пропущено).
A) Боже, яка краса! обізвалась, ні до кого не звертаючись, тіточка Олена (М. Олійник).
Б) Ми за дітьми йдемо до жінки, запитуємо Хто посадив цю тополю? Чи давно вона росте тут? (В. Сухомлинський).
B) Не кидайте хлібом, він святий! – в суворості ласкавій, бувало, каже дід старий малечі кучерявій (М. Рильський).
Г) Сахно запитав, як здоров’я Степаниди Петрівни, як живеться Семенові, чи не думають вони заводити садок… (В. Собко).
3. Виберіть рядок, у якому цитату записано неправильно.
A) «Кобзар», за словами Івана Франка, – це: ціла епоха в історії духовного розвитку українського народу.
Б) Максим Рильський писав, що словник – «пишний яр, а не сумне провалля».