Оціночний діалог (оцінка чогось)

{і}........................................

{л'}......................................

помогите Ето для 5 класа мне прям очень надо у нас препадаватель строгий

по-своєму, адже кожен з нас — індивідуальність, що має власні інтереси та уподобання. Для когось щастя—це мати автомобіль найновішої моделі, добре облаштовану квартиру з меблями, від яких тріщать стіни, та гаманець, наповнений зеленими папірцями —доларами. Можливо, це і є якась сота частина щастя. А може, й ні. Але, на мій погляд, щастя усе ж таки не в цьому. Щастя — це мати вірних, незрадливих друзів, здатних у будь-яку хвилину прийти до тебе на допомогу. Я знаю, якщо станеться біда, я можу розраховувати на тверду руку друга. Він допоможе мені порадою, він запропонує реальну допомогу. У цей же час мої друзі теж можуть розраховувати на мене. І я їх не підведу, не зраджу. Тоді ж що може бути кращим за це товариство, за товариську підтримку? Однією з складових частин щастя, на мій погляд, є здоров'я. Не маючи його, людина відчуває себе руїною. Як відомо, здоров'я неможливо купити за гроші. Нехай ти будеш навіть мільярдером, але, не маючи здоров'я, будеш ти радіти своїм грошам? І тільки тоді зрозумієш, що щастя все ж таки неможливо оцінити лише в грошовому еквіваленті. Щастя, я гадаю, — це мати здорових, люблячих батьків. Адже вони так багато віддають нам, своїм дітям. А ми зрідка буваємо такими невдячними, такими байдужими до їхніх прохань. Але якщо замислитися, то, мені здається, ми могли би частіше прислухатися до їхніх зауважень, порад, приділяти їм більше часу та уваги. Бо вони віддають нам стільки любові, стільки ніжності та ласки! Від наших найперших кроків до кінця своїх днів вони ведуть нас дорогами життя, не помічаючи інколи, що з маленьких нетям ми швидко перетворилися на самостійних, дорослих людей. Проте для батьків ми, здається, назавжди залишаємося маленькими дітьми. Але яке все ж таки щастя, що вони є, рідні, милі батьки! Для мене щастя—коли тебе розуміють. У наш вік, коли усі навкруги поспішають, не помічаючи нічого навколо, не залишається часу, щоб прислухатися до голосу інших людей. З усіх боків оточує нас глуха байдужість. Тому, я гадаю, так важливо, коли тебе можуть спокійно вислухати, зрозуміти, дати пораду. Це може бути товариш, або батьки, або навіть якась незнайома людина, яка не втратила людськості, яка вірить іншим. Зараз, на жаль, такі люди є рідкістю. Що таке щастя, кожний розуміє по-своєму. Щастя, на мій погляд, — це коли всі відчувають себе щасливими, коли усім добре. Нехай поряд зі мною завжди будуть вірні друзі, нехай хвороби не чіпляються до мене та моїх близьких, нехай у світі панує взаєморозуміння, нехай будуть як можна довше поруч зі мною мої батьки, і тоді я, мабуть, зможу впевнено сказати: "Я—щаслива людина!"

Сара був син десяти, якого називали Джек. Він не любив вчитися, але любив дивитися телевізор. Сара використовується для приводу в школі в 4:30 в другій половині дня, принести Джек додому і дати йому чаю​​, але як тільки він повернувся додому, він завжди кинувся до телевізора і включив його. "Хіба ви не отримали домашню роботу, Джек?" Його мати завжди запитав його, як вона почала, щоб зробити чай. "А? О, так, я отримав трохи, "він використовував, щоб відповісти. "Я зроблю це пізніше, коли немає нічого цікавого по телевізору." Спочатку Сара дозволила Джек дивитися телевізор замість того щоб починати свою домашню роботу спочатку, але незабаром вона виявила, що він ніколи не мав невелику домашню роботу - це було завжди відмінним маємо справу і що ніколи не було часу, коли не було нічого цікавого по телевізору, так що відклавши робити свою домашню роботу на пару годин, Джек дуже втомився, щоб зробити свою домашню роботу належним чином, якщо на всіх. Сара потім вирішив зробити йому це зробити в першу чергу. Це було завжди боротьба, і часто, коли Джек корився його мати, він зробив свою роботу швидко і недбало, як він хотів, щоб закінчити його швидко і повернутися до своєї коханої телебачення. Результат був той же, коли він не залишив свою домашню роботу, поки в минулому; погана робота, що і був покараний на наступний день в школі, отримуючи низькі оцінки, або тому, що його домашнє завдання було повно помилок, або тому, що він не знав, роботу, яку він повинен був підготували напередодні. Одного вечора наука домашня Джека про відомих винахідників, як Томас Едісон, який зробив важливі відкриття та винаходи в галузі електрики. Коли він був домашнє завдання, яке складалося з вивчення фактів, його мати почала випробовувати його, коли він закінчив, щоб спробувати, щоб переконатися, що він дійсно зробив роботу належним чином і не залишилося нічого з, і це було те, що вона зробила в цей раз. Вона не дала йому зупинитися, поки вона не була впевнена, що він знав, що в своїй книзі. Але на цей раз, це було менш битви, ніж зазвичай, щоб зробити Джек сісти і подивимося, що він дізнався ретельно, тому що він мав сильну зв'язок з телебачення. В клас на наступний день, учитель сказав Джеку, "те, що деякі з речей, які Томас Едісон зробив для науки?" "Ну," Джек відповів щасливо, "насамперед, якби не Едісон, ми б все дивитися телевізор при свічках".

Прочитай речення .Знайдіть у них помилки, пов'язані з невиправданним уживанням спільнокореневих .Запишіть речення, уникаючи помилок.
1.Річні оцінки цього року в мене найкращі.
2.Учора покупці нічого не купили в магазині.
3.Будівельники розпочали будівництво вчасно.
4. Щоранку я роблю ранкову зарядку.
5.Бабуся назбирала малини і зварила малинове варення.