Діалог з мамою про робочий день

+ 0 -

дааха

10 янв. 2016 г., 19:34:30 (8 лет назад)

- Доброго дня, мамо. Як справи? Як день пройшов?
- Та добре, сину. День пройшов, і добре. Не будемо згадували про нього. Я дуже втомилася сьогодні. Як спраи у школі? Що отримав?
- Та такрож гарно. Нічого не отримав. Мамо, а що ви робили сьогодні? 
- Як завжди: збирали макети. Але робота дуже важка, бо працюєш із маленькими частинами, очі болять та й спина також. 
- Матусю, а я, коли подорослішаю, також буду разом із тобою працювати?
- Я сподіваюсь, що ні. У тебе, я вважаю, буде зовсім інша робота. Але, щоб її отримати, потрібно буде гарно та наполегливо вчитися.
- Добре. Мамо, а ти одна пряцюєш чи у парі з кимось?
- Одна, сину.
- Тобто поруч із тобою ніого немає і я можу піти завтра з тобою на роботу?
- Ні, я працюю не в парі, але поряд зі мною багато людей: це мої друзі, колеги, работодавці.
- Мамо, а можеш розповісти, що ти робиш, кили приходиш на робо та як проходить твій день?
- Це не цікаво сину (посміхається). Коли я приходжу на роботу, я забав'язана йти до работодавців та розповідати їм, що я сьогодні планую робити, які деталі я буру та який прилад ми будемо конструювати. Потім я йду на своє робоче місце та готою його до справи. Витираю бруд, пил та стелю скатертину на стіл. 
- Навіщо?
- Щоб бруд не заважав мені під час роботи, а скатертина  - щоб якщо якась деталь вилетить із рук, я могла її знайти, лише підіймаючи край тканини. Після цього я розкладую деталі та починаю збирати. О дванадцятій дня у мене обід. Я можу відпочити. А о первій годині знов приймаюся за пряцю. Так я збираю макети до шостої години вечора, а о сьомі я вже вдома. Очь так і проходить, сину, весь мій день.
- Це так цікаво. Ой, я ж зовсім забув, мені пора робити домашні завдання, а тобі відпочивати. Я до тебе через дві голини прийду ще. Відпочинь трохи, засни.