Поставте розділові знаки у реченні і зробіть синтаксичний аналіз його.Складіть схему: Я

А. Мабуть людині не можна відриватися від рідного берега.
Б.Сумління людське виявляється схоже на вулик його теж можна розтривожити.
В. Досі дні стояли теплі сонячні а сьогодні мов на гріх задощило.
Г.Доброго кажуть дожидати треба а лихе-само прийде.
Д. А хлібам колосистим здається немає кінця

Позначте речення,у якому відсутнє вставне слово чи словосполучення (розділові знаки пропущено):
А. З-за саду здавалося піднімалася супроти полуденного сонця велика у півнеба синя хмара
Б. Кажуть що горе об горе чіпляється
В. Либонь колись тут була рівнина
Г. Дерева видно звалені були недавно

Позначте речення, у якому перед словом "як" ставиться кома(розділові знаки пропущені
А.Мелашка була потрібна в господі як робітниця
Б.Дівчина сяяла як кущ калини
В.Дощ у жнива як пяте колесо до воза
Г.Вона як незглибна криниця,дно якої оповите памороззю віків
Д.Промені як вії сонячних очей.

Позначте рядки,у яких подано двоскладні речення:
А.Вітер морозний,обпалюючий,страшний
Б.В грудневі безпросвітні ночі читали в хаті букварі!
В.Чужих доріг ніколи не топтав
Г.Пахне гіркотою осені
Д.А Соломії не було

А)Мені ж,обдертому,малому,не можна у той сад зайти.
Б)Якісь он квіти,сині-сині,на голу цглу повились.
В)Я так люблю тебе,село,повите синню і снігами!
Г)О сонце,миле і змарніле,позич мені свого огня.
12.Поясніть розділові знаки в реченні.
Київ,столиця нашої Батьківщини,-гордість нації.
11.Підкресліть у реченні головні та другорядні члени.
Київ,столиця нашої Батьківщини,-гордість нації.
Прочитайте текст
1) Київ,столиця нашої Батьківщини,-гордість нації.
2)Оспіваний поетами і відтворений художниками,він вражає своєю величчю і красою.
3)Ось Дніпро,вправлений у темно-зелені береги,котить свої могутні хвилі.
4)Золотоверхі куполи соборів,осяяні лагідним промінням сонця,відбиваючи його,сяють різко і сліпучі.
5)Весною зелень на деревах,свіжа й оковита,вабить очі.
6)А знамениті каштанові свічки,спалахнувши,п’янять своїм солодким ароматом,ніжним і приємним.
Завдання до тексту
Укажіть речення
А)з відокремленою поширеною прикладкою
Б)з відокремленим поширеним означенням,виражений дієприкметниковим зворотом,що стосується особового займенника
В) з відокремленим означенням,виражений дієприкметниковим зворотом,що стоїть після означуваного іменника
Г) з відокремленим означенням,виражений прикметниками,що не мають пояснювальних слів та стоять після означуваного іменника



БУДЬ-ЛАСКА СРОЧНО НА ЗАВТРА ))))))))))))))))))))))))

1. У недобру для серця пору я сказала комусь Люблю. 2. Я так давно
тягнуся до краси та лиш тепер посміла попросити Навчи мене ботаніко роси з
пелюсток мрій на землю не трусити. 3. Роби добро мені казала мати і чисту
совість не віддай за шмати. 4. Мене ізмалку люблять всі дерева і розуміє
бузиновий Пан чому верба від крапель кришталева мені сказала Здрастуй! крізь
туман . 5. Важка у вас мова сказав іноземець-сусід я брався за неї але не осилив
як слід. 6. Ми діждемось що прийдуть і напишуть Тут був народ і звався
Україною. 7. Запитаймо у себе Відколи з якої пори почали українці себе у собі
зневажати. 8. Чи є що золота дорожче на землі? у мудреця спитали якось
люди. 9. Дні коротшають так само непомітно як людське життя думала
мати . 10. Тепер вже я кладу тобі на плечі руки і говорю Пробач моя вина.
11. Прийшла любов до мене й тихо прошептала Все тлінне в світі все це суєта.
12. Тим-то бабуся-покійничка було каже Не стає не стає моя дитино таких
дівчат і козаків на Вкраїні як за мого дівування було. 13. Хіба щось погане
приснилося? питають мати і знову заходжуються дмухати в жарину. 14. Ось
я йду! обізвалась зима. 15. Ох голубе Лисиця застогнала Бодай би вже й не
жить як отаке терпіть . 16. Ні не клич мене весно казала я їй не чаруй і не ваб
надаремно 17. Коли шептав тобі Кохаю я був як травень молодий. 18. Час
минає! звикли ви казати. 19. Невже це він співав? здивувалася дівчина. 20. Де ви
були? запитала з тривогою. Я вже зачекалася. 21. І прошепчу тобі Кохаю… за
тебе Богу помолюсь.

свято літнього циклу це свято Івана Купала з яким пов’язане єднання Людини і Природи. Це час літнього сонцевороту коли пишно буяє природа коли розквітає довкілля коли хлібороби мають короткий перепочинок перед жнивами. Це свято дісталося нам від пращурів і сьогодні ми відроджуємо славні традиції минувшини. Раніше на всіх кутках села люди ставили купальські віхи на яких були заквітчані зелом колеса на жердинах. Також робили Купало солом’яне опудало щоб навколо нього співати і танцювати. Традиційно готували вогнище розкладали його поблизу річки куди поспішали і дорослі і діти щоб відчути радість свята красу обряду. Хлопці закопували на пагорбі купальське деревце Мариноньку-Купальницю а дівчата прикрашали її квітами стрічками намистом. Поки не розпалили вогонь водила молодь танки співала пісні. Аж ось запалало купальське вогнище щоб усі перестрибуючи парами чи поодинці очищалися магічним полум’ям. Поступово вогнище згасає і дівчата біжать до річки ворожити на вінках. Кожна з них кинувши вінок на воду прагне дізнатися що її чекає у майбутньому одруження з любим чи з нелюбом у рідній стороні чи далеко від дому. Опівночі свято закінчується так що всі розходяться по домівках. А відчайдушні йшли до лісу шукати цвіт папороті який за давніми віруваннями приносив щастя. Усе обрядове дійство супроводжувалося піснями що оспівували шлюб і мрії про щасливе кохання. Ясний місяць сяючі зорі духмяні пахощі квітучого літа мерехтлива річка усе увібрало дивовижні відблиски купальського вогнища