1)він створив найкращі свої опери на гоголівські сюжети, вокальний цикл Музика до кобзаря (Чуму "гоголівські" пишеться з маленької літера? чому

31 кілометра; близько 900 метрів; під 7 вітрами; хлівець для 5 овець; перевірити у 26 учнів; записати на 9 аркушах; 183 пасажирами.

торгувати зубами, ставити на місце

"Подорож на машинi часу",
"Зустрiч з НЛО",
"Подорож до невiдомоi планети"

35. Основну думку тексту виражено в реченні А. Учитель той, хто сам уміє вчитися. Б. Людина народжується для того, щоб перемагати — обставини, долю, негаразди. В. Для формування особистості педагога дуже важливо писати — те, що йде від серця, від душі. Г. Напружена вчительська робота супроводжувалася художньою діяльністю. 36. Паралельний тип зв’язку речень характерний уривку А. Мене вражала дідова бібліотека. Вона розміщувалась у кількох кімнатах, на чисельних поличках і книжкових шафах. Б. Основна тема, що цікавила майстра, — школа життя. Його персонажі, як правило, динамічні, вони долають внутрішні бар'єри, відкривають себе. В. Він був людиною, педагогом і письменником Таврії. І це відчувалося в усьому, що він зробив і залишив після себе. Г. Центр життя може бути у столичному місті, невеличкому селищі, неосяжному мегаполісі, невідомому й непомітному поселенні. Центри життя формуються там, де їх створюють сильні особистості. 37. Основна тема літературної творчості К. Й. Голобородька – це А. Природа рідного краю. Б. Школа життя. В. Світова війна. Г. Історія рідного краю. 38. Жанри журналістики, характерні для творчості К. Й. Голобородька, зазначено в рядку А. Репортажі, нотатки, статті, листи. Б. Інтерв’ю, етюди, спогади, фейлетони. В. Есе, памфлети, статті, роздуми. Г. Нотатки, роздуми, етюди, нариси. 39. Метафору вжито в реченні А. Центр життя може бути у столичному місті, невеличкому селищі, неосяжному мегаполісі, невідомому й непомітному поселенні. Б. …Тих, хто може брати життєві висоти, досягати поставленої мети, стверджувати своє право на соціальну вагу, — Кость Йосипович виховав чимало. В. Біографічний, педагогічний, аналітичний досвід у межах майже століття — таким був закономірний матеріал для його літературної творчості. Г. Від перших, свідомих років до останніх, вже будучи відомою у Таврійському краї людиною, він цілеспрямовано працював над собою. 40. У реченні Книга була для Костя Йосиповича квінтесенцією мудрості, продовженням роботи над собою виділене слово можна замінити синонімом А. Значення.Б. Єство.В. Сенс. Г. Толк.

передхристиянських часів. Орнамент на них переважно геометричний: трикутники, спіралі, кола, сорок гілок тощо. Усе це - знаки різних ритуалів або священні числа. Число сорок, наприклад, пояснюється сорокаденним постом або існуванням сорока святих мучеників. Професор М.Ф.Сумцов поділив орнаменти писанок на такі види: геометричні, рослинні, зоологічні, антропологічні та побутові. Дослідник К.В.Больсуновський пропонував прийняти в основу класифікації писанок такі назви, які подають самі писанкарки, а саме: «трав’янки», «голубці», «гребінчик», «хрестик», «безконечник».

Спосіб виготовлення писанок вимагає неабиякого хисту: малювати на опуклій поверхні яйця значно тяжче, ніж на рівній поверхні полотна чи паперу. Інструментом для виготовлення писанок є «кісточка» - паличка з бляшаною трубкою на кінці’. На сирому яйці кісточкою вимальовують розтопленим воском ті місця, що їх. треба лишити незафарбованими: обвідки, Крапки та оперізування. Спочатку фарбують яйце в ясній фарбі, наприклад у жовтій. Після цього яйце виймають з фарби, і кладуть, щоб висохло. Потім наводять віск на ті місця, що мають лишитися жовтими, і фарбують у темнішій фарбі. Коли вже малюнок закінчений, писанки складають у череп’яну миску і кладуть у піч з температурою 35-40° Цельсія. Коли віск розтопиться і спливе з яйця, писанка готова. На Полтавщині є легенда, що писанки писала Мати Божа ще тоді, як Ісус маленьким був. «Дитина дуже тішилася тими цяцьками»,- говориться в ній.