твир розповидь про вулицю на який ти живеш

працювати. Адже більше, не на одній планеті, у великої сонячної системи, життя немає. Лише у нас на Землі є повітря, яким ми дихаємо, і без якого загине все живе. Є вода, без цієї дивної і казкової по своєму складу рідини не зможе жити не один живий організм на землі. Йде дощ, який дарує нам свою прохолоду, живить землю, і наповнює наші водоймища. Є у нас такі красиві океани, морить і річки, в яких живе інший світ, світ тварин і рослин. А як добре і прекрасно влітку поринути в прохолодну воду. І ми навіть не замислюємося, що такий чарівний дарунку більше ні ніде, у всьому всесвіті.

З давніх часів чоловік і природа тісно взаємозв'язані. В давнину первісні люди повністю залежали від довкілля. Але йшов час, людина еволюціонувала, удосконалювався його мозок. Люди навчилися добувати вогонь, будувати житла, створювати знаряддя праці. Людина не лише завойовувала своє місце серед інших племен, але і намірилася підпорядкувати саму природу.

Питання взаємодії з довкіллям актуальне і сьогодні. Проголосивши себе царем серед всіх живих істот, чоловік забув, що сам є частиною природи, вінцем її творіння. І замість вдячності продовжує поводитися дуже агресивно. Ні для кого не секрет, як згубно сьогодні позначається на навколишньому світі діяльність людини. Блюзнірське, споживче відношення до скарбів планети може мати дійсно катастрофічні наслідки. Щорік вирубуються величезні площі лісів, адже ліси — це легкі планети. Куди поділися чисті джерела? У воду скидаються тонни відходів, і її небезпечно не лише пити, але навіть просто купатися в ній. Повітря отруюють вихлопи мільйонів автомобілів, отруйні викиди заводів. Людина забуває, що запаси в надрах планети коли-небудь вичерпаються, і продовжує добувати корисні копалини. Створюється враження, що всі забули про те, що людина не може існувати поза природою. Адже він живе на землі, їсть її плоди, дихає повітрям, п'є воду. І при цьому так мало піклується про збереження місця свого існування!

Навколишній нас світ природи доріг нам, необхідний, значить, і піклуватися про кожну травичку, квітку в узбіччя, березовому гаю вдалині нам - дітям Землі. Уміти не лише милуватися всією красою, але і цінувати її, примножити, виховуючи в людях доброту, милосердя - ось про що повинна хворіти душа кожної людини.

свято літнього циклу це свято Івана Купала з яким пов’язане єднання Людини і Природи. Це час літнього сонцевороту коли пишно буяє природа коли розквітає довкілля коли хлібороби мають короткий перепочинок перед жнивами. Це свято дісталося нам від пращурів і сьогодні ми відроджуємо славні традиції минувшини. Раніше на всіх кутках села люди ставили купальські віхи на яких були заквітчані зелом колеса на жердинах. Також робили Купало солом’яне опудало щоб навколо нього співати і танцювати. Традиційно готували вогнище розкладали його поблизу річки куди поспішали і дорослі і діти щоб відчути радість свята красу обряду. Хлопці закопували на пагорбі купальське деревце Мариноньку-Купальницю а дівчата прикрашали її квітами стрічками намистом. Поки не розпалили вогонь водила молодь танки співала пісні. Аж ось запалало купальське вогнище щоб усі перестрибуючи парами чи поодинці очищалися магічним полум’ям. Поступово вогнище згасає і дівчата біжать до річки ворожити на вінках. Кожна з них кинувши вінок на воду прагне дізнатися що її чекає у майбутньому одруження з любим чи з нелюбом у рідній стороні чи далеко від дому. Опівночі свято закінчується так що всі розходяться по домівках. А відчайдушні йшли до лісу шукати цвіт папороті який за давніми віруваннями приносив щастя. Усе обрядове дійство супроводжувалося піснями що оспівували шлюб і мрії про щасливе кохання. Ясний місяць сяючі зорі духмяні пахощі квітучого літа мерехтлива річка усе увібрало дивовижні відблиски купальського вогнища

а) перемогою, надією, працею, їжою, сівбою;
б) хвилею, Марією, тишею, тривогою, душею;
в) новиною, вишнею, господинею, межою, пущою;
г) вдачою, домівкою, кручою, мрією, ґаздиньою?
2. Стилі бувають:
а) публіцистичний, художній, розмовний, офіційно-діловий, науковий;
б) розмовний, роздум, художній, офіційно-діловий;
в) розповідь, роздум, опис.
3. Що таке прикметник?
4. Напишіть 5 дієслів у минулому часі жіночого роду.
5. Спишіть, вставляючи відповідні букви.
Делегація українських селян виїхала з (В,в)аршави до села (В,в)ільхівці. Голова (К,к)олгоспу ("Ж,ж)овтень" сидів у першій машині. Краєвиди здавалися знайомими: такі можна бачити і в північних областях (У,у)країни. Польські селяни зустріли їх усім селом. Несли на вишитому рушнику хліб-сіль. А перед натовпом на тлі блакитного весняного неба майоріли на вітрі прапори (У,У)країни і (П,П)ольщі. Тихо лягали вінки. Тихо стояли люди...
6. Завдання. Спишіть. Підкреслить іменники, визначте в них рід, число і відмінок.
1. Про мудрий голос Руставелі і про зазивний звук зурни, про виноград на сірій скелі, мов розпис давньої стіни, товариши мої пісали - товариш Лермонтов між них. 2. Тож відрікаюся зарані сказати річ якусь нову, та радий я, що Чіковані і Леонідзе другом зву.
7. Напишіть твір-мініатюру лише з іменників на тему «Мій день»

не дописав недосив листа і не діслав його а як ти згогодався як здогадався дмитрик що тарасови не дописав і не відіслав листа якою бала б відповідь тара якби він не дописа він не діслав листа запиши її????треба срочно на завтра