мне нужна придумать свою сказку о животных 6 предложения
5-9 класс
|
жил-был волк. к нему пришла в гости лиса. потом они стали думать о новом доме и нарисовали чертёж. пошли они за дровами. когда они пришли они стали его строить.и у них получился хороший домик.
Другие вопросы из категории
пожайлуста помогите)))
Звичаї свого народу потрібно знати,тому що.....
Читайте также
3 предложения со словом проте
3 со словом зате
3 со словом якби
3 со словом якщо
3 со словом про те
3 со словом за те
3 со словом як би
хотя бы те которые сможете
Дорогобужа (зараз райцентр Смоленської області). Захисникам града зайди передали листа. Пропонували без битви відчинити міські брами, вийти в поле без зброї і здатися в полон. За це королі обіцяли усім зберегти життя. В іншому випадку, погрожували, що місто буде спалене і на ласку переможців сподіватися нічого. Коли минув відведений на роздуми час, із Дорогобужа вийшов посланець. Зайди- воїни зустріли його і провели на узвишшя, де на золочених стільчиках возсідали королі. — Я приніс відповідь на ваш лист, — сказав посланець і передав угорському та польському владарям бадилину із схожим на ясенове листям та з блідо- рожевим суцвіттям на верхівці. — Як?! — здивувалися владарі. — Оце й усе? Посланець вклонився: — Мені старійшини доручили передати тільки це. А ще веліли сказати: якщо вам цього зілля замало, то ось довкола вас на пагорбі його цвіте скільки завгодно. Зібрали королі своїх радників та наймудріших мужів. Думали, думали — ніяк не зрозуміють, що саме захисники міста сказали їм цим зелом. Коли знайшовся один: — Я знаю це зілля...
Помогите умаляю((Ну просто...Умаляю...Мне очень нужно,будьте добрыми людьми((
очень срочно завтро по етому к.р
Якось восени я йшов полем і побачив: на великому лузі зібралося багато лелек . Вони утворили коло, а в колі тім з опущеною головою стояв один, красень, і слухав стрекотливу, тривожну мову своїх побратимів. Коло то звужувалося, то знову розширювалося, одні поступалися місцем іншим. Була саме пора відльоту лелек , і вони, певно, так я думав, зібралися на цей луг з навколишніх сіл і гаїв, щоб звідси разом вирушити в далеку путь. Спочатку я гадав, що в центрі стоїть їхній ватаг, але невдовзі відкинув цей здогад. По якомусь невловимому знаку всі лелеки піднялися, а він залишився, він навіть побоявся підвести голову. Вони зробили над ним прощальне коло і полетіли. Він не стрекотав, не бився об землю, не просив прощення чи помилування. Він стояв, убитий горем. Тільки тепер я здогадався, що відбувся лелечий суд — можливо, найсправедливіший і водночас найжорстокіший з усіх судів . Осуджений не рухався, не ворушився, аж поки його побратими зникли з видноколу. Потім уже він піднявся і полетів у протилежний бік. Його покинули, йому заборонили летіти з ними, і він залишився в самотині... Виявляється, він не загинув. Його підібрали діти, не знаючи про те, що він учинив злочин, відігріли, привчили до іншого життя, назвали його Халимоном. Лелеки , що восени прилітали, виводили діток, знову відлітали, а Халимон усе жив самітником і більше ніколи не піднімався в небо. Зовсім випадково я довідався, за що покарали лелеку ....