люди мини текст "весна"

Очень нужно ! :)

творчість Т.Шевченка починається з балади. Це були перші його літературні спроби. Він написав балади Тополя Причинна Утоплена. Повертається він до цього жанру і в подальші роки своєї творчості. Балади Т. Шевченка мають фольклорну основу. Оскільки Т. Шевченко любив співати то він знав і співав народні балади. А особливо йому подобалась балада Ой чиє ж то жито. У 1839 році в Петербурзі під час навчання в Академії мистецтв він написав баладу Тополя, яка написана в романтичному стилі. Завдання з української літератури 1. Допишіть речення і дайте повну аргументоавну відповідь у вигляді твору – роздумуВірш «Мені тринадцятий минало» - твір про… 12 б 2.Робота з деформованим текстом. Запишіть правильний варіант творуЗасіяло сонце неначеСтало неначе на світі вселани, моє… гаї, сади…жартуючи і ми погналидо води чужі ягнята. 2 б 3.Розгадайте кросворд «Знавці Шевченкового заповіту»1.Якою кров'ю треба волю окропити?2.Автор заповідає похоронити себе на3.Спочатку…, а потім вставайте.4.Головна річка України.5. «Вражою злою кров'ю…окропіте»6. «Поховайте мене на…»7.Яке слово є закликом до боротьби?

ВАРІАНТ 1

Завдання 1-6 мають по чотири варіанти відповідей, серед яких лише одна правильна. Виберіть правильну відповідь
1. Усі подані словосполучення є іменниковими в рядку:
A) робота над текстом, поради учням, день народження;
Б) спільно з другом, їхати верхи, накритий стіл;
B) писати листи, зробити по-своєму, сто років;
Г) вимита підлога, нова сукня, сидіти тихо.

2. Тире в неповному реченні ставиться в рядку:
A) Дерево шанують, як добре родить, а чоловіка як добре робить (Народна творчість).
Б) Я син народу, що вгору йде, хоч був закритий в льох (І. Франко).
B) Два чобота пара (Народна творчість).
Г) У нас кохати полюбить сновна, і серце з милим вік не розлучати (А. Малишко).

3. Однорідними означеннями ускладнене речення (розділові знаки пропущено):
A) Весна була рання дружна (3. Тулуб).
Б) Здорові кострубаті дуби грізно стояли в снігових заметах; їм було байдуже, що бурхав холодний вітер, ішов сніг… (М. Коцюбинський)
B) Після теплих літніх дощів хліба налилися колосом, пополовіли, а десь за тиждень взялися бронзою (І. Цюпа).
Г) Сподом попід ті стіни вузькою щілиною шумів і пінився студений гірський потік (І. Франко).

4. Поширеним звертанням ускладнене речення:
A) Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу, виростуть з тобою приспані тривоги (В.Симоненко).
Б) Мово наша! Звонкова кринице на середохресній дорозі нашої долі! Твої джерела б’ють десь від магми, тому й вогненна така (К. Мотрич).
B) «Слава тобі, Дніпре!» – нодумки зашепотів ніби молитву Андрій (С. Плачинда).
Г) Я люблю тебе, поле, простір твій, широчінь, твої пахощі й цвіт (П.Дорошко).

5. Помилки відсутні в реченні:
A) Гуляючи в лісі, ми милувалися красою природи, збирали квіти та ягоди.
Б) Побувавши в Єгипті, Лесею Українкою було написано вірш «Напис в руїні».
B) Розквітаючі дерева наповнювали сад тонкими пахощами весни.
Г) Не дивлячись на несприятливі погодні умови, експедиція продовжувала свій шлях.

6. Відокремлений член є обставиною в реченні:
A) Пішов Гонта, похилившись (Т. Шевченко).
Б) Часом, злякана нами, з дерева з шурхотом спурхувала птиця (В. Винниченко).
B) Особливе місце в літературі для дітей займає поезія, зокрема для наймолодших читачів (В. Бичко).
Г) Членом «Гарту» я був і сам, як книжковий ілюстратор (О.Довженко).

У завданнях 7-9 до кожного рядка, позначеного цифрою, доберіть відповідник, позначений буквою.
7. Установіть відповідність між реченням і способом вираження присудка в ньому.
А) І швець, і жнець, і на дуді грець (Народна творчість).
Б) Роса почала слатися по землі (І. Нечуй-Левицький).
В) Будеш, батьку, панувати, поки живуть люди, поки сонце в небі сяє, тебе не забудуть! (Т. Шевченко)
Г) Пахощі зрілого хліба особливо були відчутні вечорами, коли снадала спека… (І. Цюпа)

1) Простий дієслівний присудок;
2) дієслівний складений присудок;
3) іменний складений присудок.

8. Установіть відповідність між односкладним реченням і його видом.
1) Починало вже дніти (М.Коцюбинський).
2) Дивився спідлоба, важко кудись у далеч, і міряв землю… (В. Шевчук).
3) ІЦо посієш, те й пожнеш (Народна творчість).

А. Означено-особове;
Б. узагальнено-особове;
В. неозначено-особове;
Г. безособове.

9. Установіть відповідність між виділеними словами в реченні та другорядним членом, яким вони
1) Означення;
2) додаток;
3) обставина.

А. Город був засаджений всякою всячиною (Л.Дмитерко).
Б. По заході сонця одразу сплив повний місяць над островом, освітив очерети, кущі, виселок (М. Трублаїні).
В. Душ з п’ять хлопців мостилося біля столу з книжками (С. Васильченко).
Г. От стеляться розложисті, як скатерть, зелені левади (І. Нечуй-Левицький).

Прочитайте текст. Виконайте завдання 10-11 тест контролю української мови до нього
(1) Образ козака на наших картинах – цс велична, викристалізована віками дума народу її свою сутність. (2) Народ стомився від повсякчасних воєн, від розорень і зпустошень, що оберну квітучий край у пустку. (3) Зазнавши стільки горя й лиха, він прагнув
миру, вільної праці. (4) М ролюбивий характер народу й уособлюс образ козака бандуриста. (5) Але водночас український н род завжди був готовий освятити ножи, щоб захистити могили своїх предків, свою рідну землю.

(З журналу)

10. Позначте речення, ускладнені однорідними членами.

11. Позначте речення, у яких допущено орфографічну помилку.

12. Доведіть або спростуйте тезу: «Мистецтво – один із засобів творення особистості» (6-7 чень). У висловлюванні використайте однорідні члени речення та відокремлені означення.

Ну чому их так багато, тих частин мови! Именник, прикметник... Як там дали?- Оля зазирнула в пидручник . Займенник, диэслово та ще якись прийменник и сполучник... хиба можна их усих запам'ятати ? Дивчина роздратовано пхинькнула и подалася на кухню по цукерки. Почули ти слова частини мови и почали сперечатися про те, кому з них треба бути найголовнишою , а кого слид скоротити, тоди мовяв вивчатиих буде легше. Першим попросив слова именник: хиба я не головна частинатина мови? Я старший за вас усих? Я називаю предмети явища осиб. Без мене люди не могли б обийтися. У видповидь йому прикметник сказав що вин називаэ якусь ознаку предмета тому конче потрибний именникови . А займенник вигукнув що вин сам може заминити як именник так прикметник . Диэслово не витримало и втрутилося в розмову Панове не розумию сути суперечки ми самостийни частини мови наша роль у мови дуже важлива . Я нагадаю вказую на дии що видбуваються навколо. А от навищо нам прийменник и сполучник без нас тексту не складеш . Без мене слова не бли б добре поэднани миж собою . Домовив прийменник спробуйте утворити видминкови форми без моэи допомоги . А я сполучаю деяки слова в речени й частини речень миж собою зазначив сполучник . Можливо ще довго сперечалися б вони якби до кимнати не увийшла оля ий здалося що сторинки книжки перегортаються...
А тут теперь нужно дополнить текст на украинском языке 3 предложения

верболозах, що подекуди припадали до води, купаючи у Пслі свої зелені чуби. А далі вигрівалися піщані висипи, немов вибілені сонцем полотна, на яких подекуди виднілися підбіл і зелена рута.

Зелений острів. Так здавна люди звали мальовниче урочище в межи річчі Псла і Хортиці, омите з трьох боків голубою течією. Коли ж на весні вся ця оболонь заливалася повінню, тоді вона була схожа на своє рідне море, у якому купалися дерева, неначе зелені вітрила шаланд. Усі довколишні луки залиті водою, і тільки в середині травня ріки входили у свої береги. Та й тоді, щоб потрапити сюди, треба було переплисти на човні або перейти вбрід кілька рукавів і старих річищ.

Тихе чарівне місце. Трохи далі від Псла над розплесканими озерця ми й затоками росли тополі, осичина, вільхи, берези й дуби. Де-не-де темною стіною здіймалися зарості вільшини, а на ній плівся білястий хміль із золотими китичками і розливав довкола ніжні пахощі.

І докоряв собі Береговець, що малював іноді казна-що, вигадував не існуюче. Або ще й гірше: крутився в щоденній суєті суєт, марнував час... І, може, від того не знав радості й щастя творчості