Письмовий твiр-роздум у художньому стилi про вчинки людей на основi власних спостережень i вражень. Треба написати твiр-роздум на одну з поданих тем:
5-9 класс
|
1.Як побачити вчинок.
2 .Шляхетний вчинок.
3. Бiла ворона.
4. Вчинки пiдлiткiв на вулицi.
5. Вибухи петард.
6. Перемогти себе.
7. Думки проти течiї.
8. Прилюдний учинок i вчинок наодинцi.
9. Не чини людям так,як не хочешь,щоб чинили тобi.
Шляхетний вчинок
Це була осіння пора. Я збирався до
школи. Але неначе щось мене вдарило в голову і я вирішив не йти на уроки.Погода була чудова, хоча вже осінь. Світило сонечко, навіть співали пташки, був легкий вітерець... І тут я зістрів подругу Оленку. Вона теж не пішла в школу але не через лінь як зробив я, а через те що вона ходила до лікаря. І ми вірішили далі прогулятися. Ми з Оленкою гуляли по парку, навіть зайшли в музей. Вже настав вечір і я вирішив що нам потрібно повертатися додому. Ми йшли по темній вулиці, де навіть не світили ліхтарі. І тут почувся крик. Спочатку я неприслухався, але він ставав все гучніше і гучніше. Ми миттю побігли до того місця. Виявилося що людина зламала ногу. Я, як справжній чоловік надав їй першу допомогу, а тобто: зафіксував ногу, наклав шину. Якраз у Оленкіній сумці були таблетки анальгіну, а вони зменшують біль, а отже ми дали таблетки цій людині та викликали швидку допомогу.
Ось такий маленький, але шляхетний вчинок.
вiр-роздум у художньому стилi про вчинки людей на основi власних спостережень i вражень.
Другие вопросы из категории
Дивіться на цей світ очима своєї любові – і…
Будуйте цей світ руками своїх надій, щоб…
Несіть цей світ у долонях добра – і …
Будіть цей світ променями своєї віри – тоді…
Даруйте цьому світові добро, а …
Не будьте байдужими до цього світу, адже…
( підмит, присудок, додаток, присудок, додаток)
Читайте также
"Вчинки людей на прикладі власних спостережень"- для контрольной срочно надо ) Только пожалуйста не с интернета)Зарание спасибо)
мене, і моїх ровесників замислитися над тим, що сталося. Я відвідую заняття школи карате. Стало відомо, що Ігор П. із нашої групи дуже сильно вдарив дівчинку — однокласницю. Ми знали, що за Ігорем давно закріпилася слава першого бешкетника в школі. Але щоб ось так... Тренер довго розмовляв із батьками Ігоря й дівчинки, а потім було прийняте рішення. На одне з тренувань прийшли батьки обох сторін. Ми вишикувалися в дві шеренги. Ігор роздягнувся до пояса й пройшов через наш стрій, а ми, доторкаючись до нього своїми поясами, висловлювали своє обурення. Ігор плакав. Йому не було боляче, він плакав від сорому за свій вчинок. Далі він підійшов і вибачився перед усіма: перед дівчинкою, її батьками, своїми батьками, перед тренером, і перед кожним із нас. Я думаю, що це буде йому уроком на все життя. Ігор після цього дуже змінився, навіть сам став зупиняти бешкетників, які негідно поводили себе в школі. (це твір про вчинки людей на основі власних спостережень)