Твір-роздум про вчинки людей на основі власних спостережень у художньому стилі
5-9 класс
|
Це одна із повчальних історій:
"Колись давно існувала село в якому всі мешканці були убогі.Зима у тих краях дуже сувора,і всі непокоїлися за вбогого дідуся,не мав у що вбратися,ходив у лахмітті.Потребував теплого светра.Та ніхто у цьому селі не мав двох светрів і також ніхто не мав грошей,щоб допомогти старенькому.
Нарешті одна жінка запропонувала:
"Якщо кожен з мешканців села витягне зі свого светра одну вовняну нитку,зберемо достатньо вовни для того,щоб сплести з неї светр,який подаруємо старенькому.І ніхто не постраждає."
Усі згодились.Кожен приніс по вовняній нитці.Усі нитки зв"язали і зробили з них клубки.Одна добра жінка трудилася багато днів і сплела гарний кольоровий светр.
На початку зими всі разом занесли його вбогому старенькому чоловікові.
Старенький зі сльозами на очах прийняв дарунок.Отож у цю морозну зиму ніхто з мешканців не мерз.
ЛЮБОВ-ЄДИНИЙ СКАРБ,ЯКИЙ ПІСЛЯ ПОДІЛУ ЗБІЛЬШУЄТЬСЯ!!!!!!!!!!!!!!!"
Отож, напевно кожний зрозумів, що потрібно робити добрі вчинки, бо лише таким чином ми зможемо спасти свою душу
Другие вопросы из категории
зловити лише одну рибку................... Випущена в банку з водою риба заговорила людським голосом і попросила........................!
Читайте также
"Вчинки людей на прикладі власних спостережень"- для контрольной срочно надо ) Только пожалуйста не с интернета)Зарание спасибо)
1.Як побачити вчинок.
2 .Шляхетний вчинок.
3. Бiла ворона.
4. Вчинки пiдлiткiв на вулицi.
5. Вибухи петард.
6. Перемогти себе.
7. Думки проти течiї.
8. Прилюдний учинок i вчинок наодинцi.
9. Не чини людям так,як не хочешь,щоб чинили тобi.
мене, і моїх ровесників замислитися над тим, що сталося. Я відвідую заняття школи карате. Стало відомо, що Ігор П. із нашої групи дуже сильно вдарив дівчинку — однокласницю. Ми знали, що за Ігорем давно закріпилася слава першого бешкетника в школі. Але щоб ось так... Тренер довго розмовляв із батьками Ігоря й дівчинки, а потім було прийняте рішення. На одне з тренувань прийшли батьки обох сторін. Ми вишикувалися в дві шеренги. Ігор роздягнувся до пояса й пройшов через наш стрій, а ми, доторкаючись до нього своїми поясами, висловлювали своє обурення. Ігор плакав. Йому не було боляче, він плакав від сорому за свій вчинок. Далі він підійшов і вибачився перед усіма: перед дівчинкою, її батьками, своїми батьками, перед тренером, і перед кожним із нас. Я думаю, що це буде йому уроком на все життя. Ігор після цього дуже змінився, навіть сам став зупиняти бешкетників, які негідно поводили себе в школі. (це твір про вчинки людей на основі власних спостережень)