"Чого навчають нас прислів'я"

жовто/блакитни прапор, сніжно/біла тканина, біло/сніжна вершина, ніжно/рожеві шпалери, ніжно/листа береза, науково/доведений факт, науково/фантастичний фільм, звіримося по/моєму годиннику.

Кожна мудра людина прагне в житті визначитись назавше у
своєму виборі. У наш час, покликання стало охоплювати теми «професії» й
«кар'єри», всередині котрих людська істота, що перебуває в нестримному пошуку,
стремить до самоутвердження. Ми покликані
до різноманітних занять. Людство вельми потребує добрих досвідчених лікарів,
священиків, господарів... «Кожна
людина має покликання духовної діяльності - постійного пошуку правди і змісту
життя» Покликанням же стає інтерес, помножений на працю. Покликання людини - це орієнтир для вибору
життєвого шляху. І нічого не вдієш, бо
воно як і раніше кличе за собою, і від нього не можна ні сховатися, ні втекти. У
кожного свій поклик і тому скільки на землі професій. тож я ще не знаю свого
покликання але можу сказати що воно пригодиться мені у житті. Життя завжди
непередбачуване та готує для нас багато сюрпризів, приємних та не дуже.

A) «Щасливий ти в нас, Даньку» – щебетали дівчата, хрумаючи бублики (О. Гончар).
Б) «Де ж він, де?» – гукнув Бертольдо, – «Що ж він криється між вами?» (Леся Українка)
B) «Що це за дівчина? Де вона взялася в нашому селі, – думав молодий Джеря (І. Нечуй-Левицький).
Г) Бабуся питає: «А що, дітки? Чого прийшли, мої соколята?» (Марко Вовчок)