твір на тему найдорожче місце в моєму житті плизз

+ 0 -

Helen1997

02 дек. 2016 г., 15:36:53 (7 лет назад)

Твір!!!
Кожному з нас, хоча б інколи, сниться батьківська оселя. Домівка, у якій зростало наше дитинство і юність. Та домівка, до якої ти рвешся усією душею та серцем уже зі стежин «дорослого» життя. Та у скількох домівках ти б не мешкав, та якими хорошими вони б не були, рідна серцю хатинка назавжди лишається в глибині свідомості найріднішою, і сниться, сниться...

Незалежно від того, де ми живемо: чи в місті, чи в селі, ми завжди відчуваємо теплоту рідної оселі. І це тепло вимірюється не градусниками повітря чи тіла, а турботою і любов’ю, які панують у твоїй будівлі. Рідна батьківська домівка обгорнута теплом священних родинних стосунків. Як кажуть у народі: «Затишно там, де тебе чекають і люблять, де тобі завжди раді».

Ще з сивої давнини відомо, що батьківська оселя – то є невичерпне джерело любові, сили та наснаги. Значення цієї «фундаментальної» основи – рідної домівки є неоціненним. Від хорошої атмосфери рідного помешкання вирішальною мірою залежить не тільки особисте благополуччя кожного з нас, а й життєва незламна міць нашого суспільства.

«Твоя» хатина є своєрідним святим вузликом, який поєднує серця людей. Вона є подібною до життєдайного осередку, що леліє найвищу цінність – скарб світу – дітей. Невловимо спливають роки, а у атмосфері батьківського будинку завжди панує відчуття захищеності та душевного спокою, рідні стіни надають людині віру та сили, наставляють на дорогу життя.

Рідна оселя... Вона є тим Всесвітом, з якого ми виходимо у різні стежини на шляху до здобуття щастя. Атмосфера рідного місця для кожного є дорогою та неповторною.

Змінюється з плином часу зовнішній вигляд наших будиночків, але дух, специфічний аромат та атмосфера не підвладні часу. Вони ніби законсервовані часом та залишаються незмінними у нашій свідомості. Частіше заїжджайте у місця, котрі бачили ваші перші кроки!