тільки чужим очам можна бачити свої недоліки

І,може , в ту годину,в ту хвилину вродилась пісня.
Звичайно,у кожної людини є свої недоліки.
Вибачте ,чи не могли ви б подоти мені м'яч.
Коли людина рамое то ,може, вона стає трішки щасливою.

немає, як тая мати молодая з своїм дитяточком малим», — писав Т.Шевченко. Чуттєвий зв'язок , що з дня народження існує між матір'ю та дитиною, дістає вічне відбиття у зворушливо щирих і безпосередніх колисанках. Усю любов, ніжність, бажання бачити своє дитя щасливим, розумним, здоровим, гарним матір укладає в невибагливі рядки і простеньку мелодію, організовану ритмом гойдання колиски. Монотонний тихесенький наспів і пестливі лагідні слова мають заспокоїти, приспати дитину, тому м'якенькими лапками підступає до мальованої колисочки пухнастий, волохатий, воркітливий котик, голуби приносять на крилольках сон-дрімоту; і реальні котик, голуби, ластів'ята і фантастичні Сонко і Дрімота в колискових піснях діють як люди, що цілком відповідають дитячому первісному світосприйманню. Ці пісні водночас є і першими уроками, що в доступній формі знайомлять нас з побутовими речами, і моральними цінностями, приохочують до працелюбності, порядку, доброти і справедливості.