Потрібен синтаксичний аналіз речення!!! Тихі,ніжні зорі спадали з неба - білі,непрозорі - і клалися в намети

Ніби лексична, граматична чи яка ?

творчість). A) Безсполучникове складне речення, складається з двох простих (граматичні основи: 1. листя розпускає; 2. літо буде сухим), смисловий зв’язок між частинами – умова. Б) Безсполучникове складне речення, складається з двох простих (граматичні основи: 1. береза розпускає; 2. літо буде сухим), смисловий зв’язок між частинами – пояснення. B) Безсполучникове складне речення, складається з двох простих (граматичні основи: 1. береза розпускає; 2. літо буде сухим), смисловий зв’язок між частинами – умова. Г) Безсполучникове складне речення, складається з двох простих (граматичні основи: 1. береза розпускає; 2. літо буде), смисловий зв’язок між частинами – протиставлення явищ.

Установіть відповідність між схемами та безсполучниковими складними реченнями (розділові знаки пропущено). 1. [],[],[],[]. 2. [];[], []. 3. []:[]. 4. []:[],[],[]. A) Сам знаєш сім разів одміряй один раз одріж (А. Шиян). Б) Заливається флейта трубить з переливами трубач рявкає бас гуде баритон (Остап Вишня). В) Темна ніч знялася, розіслалася над землею Ратієв- іцина з зеленої зробилася чорна одні верхів’я високого дерева ще горіли (Панас Мирний). Г) Прокотився грім з розгоном грають блискавок шаблі пахне морем і озоном від притихлої землі (М. Рильський). Д) І пригадалося йому дитинство над водами хиляться лози лелека пливе в висоті (М. Рильський)

творчість). A) Безсполучникове складне речення, складається з двох простих (граматичні основи: 1. листя розпускає; 2. літо буде сухим), смисловий зв’язок між частинами – умова. Б) Безсполучникове складне речення, складається з двох простих (граматичні основи: 1. береза розпускає; 2. літо буде сухим), смисловий зв’язок між частинами – пояснення. B) Безсполучникове складне речення, складається з двох простих (граматичні основи: 1. береза розпускає; 2. літо буде сухим), смисловий зв’язок між частинами – умова. Г) Безсполучникове складне речення, складається з двох простих (граматичні основи: 1. береза розпускає; 2. літо буде), смисловий зв’язок між частинами – протиставлення явищ.

Вепр затравлений
собаками загнаний на списи стікаючи гарячою кров’ю в останній несамовитості
гриз залізо наконечників трощив дерево списівищ. Його випружене тіло лиховісно
скрикувало в тисячних вогнях, воно ось-ось мало вибухнути червоною кривавістю.
Але звір видно відчував наближення останньої миті. Він не хотів смерті прагнув
уникнути того кінця, після якого вже не буває початку. Переповнений передсмертним
риком він жахнув з кола знищення. Його
затьмарені болем очі все ж здобулися на ще одне зусилля, щоб забачити вільний
проміжок. Задране в лютій зневазі рило хапливо нюшило дорогу, заволохатілі вуха
вловлювали щонайменші продихи лісового повіву волі. Умить лишив кабан у тій
улоговині людей собак гострі довгі списи і помчав по схилу вгору, де самотньо
приглядався до ловів князь Ярослав (П. Загребельний).

короткі спалахи і темні постаті.