Почему мы жевьом на земле 5 клас
1-4 класс
|
Бог создал Землю.И первые люди поселились на ней на земле развивалось много чего.Мы живём и это главное.)
Потому что на других планетах не очень возможная жизнь. Чем дальше от солнца там очень холодно. Чем ближе к солнцу тем жарче. А Земля ни туда ни туда. Серединка на половинку.
Другие вопросы из категории
1. Ой дівчино, шумить гай,
Кого любиш — забувай, забувай.
Ой дівчино, шумить гай,
Кого любиш — забувай!
2. — Нехай шумить ще й гуде,
Кого люблю — мій буде, мій буде.
Нехай шумить ще й гуде,
Кого люблю — мій буде!
3. — Ой дівчино, серце моє,
Чи підеш ти за мене, за мене?
Ой дівчино, серце моє,
Чи підеш ти за мене?
4. — Не піду я за тебе:
Нема хати у тебе, у тебе.
Не піду я за тебе,
Нема хати у тебе.
5. — Підем, серце, в чужую,
Поки свою збудую, збудую.
Підем, серце, в чужую,
Поки свою збудую.
6. — Постав хату з лободи,
А в чужую не веди, не веди.
Постав хату з лободи,
А в чужую не веди.
7. Чужа хата такая,
Як свекруха лихая, лихая.
Чужа хата такая,
Як свекруха лихая.
8. Хоч не лає, так бурчить,
А все ж вона не мовчить, не мовчить.
Хоч не лає, так бурчить,
А все ж вона не мовчить.
,-вiдповiв Тарас. -То ти недописав листа i не вiдiслав його? -А як ти здогадався? 2.Як здогадався Дмитрик,що Тарас недописав i не вiдiслав листа? 3.Якою була б вiдповiдь Тараса,якби вiн вiдiслав листа?Запиши ii.
Читайте также
спiвають лебединi крила. Я прислухаюсь до їхнього спiву, i менi теж хочеться полетiти за лебедями, тому й пiдiймаю руки, наче крила. I радiсть, i смуток, i срiбний передзвiн огортають та й огортають мене своїм снуванням.
Я стаю нiби меншим, а навколо бiльшає, росте i мiниться увесь свiт: i загачене бiлими хмарами небо, i одноногi скрипучi журавлi, що нiкуди не полетять, i полатанi веселим зеленим мохом стрiхи, i блакитна дiброва пiд селом, i чорнотiла земля, що пробилася з-пiд снiгу.
I цей увесь свiт тріпоче, мiниться в моїх очах i вiддаляє та й вiддаляє лебедiв. Але я не хочу, щоб вони відлiтали вiд нас. От коли б якимсь дивом послухали мене: зробили круг над селом i знову пролетiли над нашою хатою. А в цей час надi мною твориться диво: хтось невидимим смичком провiв по синьому пiднебессi, по бiлих хмарах, i вони забринiли, як скрипка. Я тягнусь догори i сам собi не вiрю: знову над нашою хатою пролiтають лебедi!
вопрос....знайди у текстi п'ять iменникiв. Вы знаете вiдмiнок кожного з них ,назви початкову форму.
додому ) плис напішіть мне )))) Розгнувалася стара Зима: задумала все живе на землый знищити. I почала з пташок. Набридли вони їй веселим ще ьетом, невтомним гомоном. Дмухнула Зима холодом, зірвала лисття із золотих гаїв і лісів, розкидала тися. Почали вони збиратися невеселими зграйками, радилися перед далекою дорогою. Потім згялися і полетіли за високі гори,за сині моря .... ..............................................................................................................................................................................................................................................
видно ні річки, ані лісу". Засумував жолудь. Став проситися: "Дубе, візьми мене на гілочку!". А дуб відповідає: "Дурненький ти. Подивись, я теж виріс із землі. Пускай скоріше корінь, рости. Станеш високим дубом".
Випиши за зразком сполучення дієслів з іменниками, ставлячи в дужках питання.
Зразок: Упав(з чого?) з дуба.
живе на землі знищити.
І почала з пташок. Набридли вони їй веселим щебетом, невтомним гомоном. Дмухнула Зима холодом, зірвала листя із золотих гаїв і лісів, розкидала його по сумних дорогах. Нема куди пташкам сховатися. почали вони збиратися невеселими зграйками, радилися перед далекою дорогою. Потім знялися і полетіли за високі гори, за сині моря...
Розгнувалася стара Зима: задумала все живе на землый знищити.
I почала з пташок. Набридли вони їй веселим ще ьетом, невтомним гомоном. Дмухнула Зима холодом, зірвала лисття із золотих гаїв і лісів, розкидала тися. Почали вони збиратися невеселими зграйками, радилися перед далекою дорогою.
Потім згялися і полетіли за високі гори,за сині моря .... ..............................................................................................................................................................................................................................................