Утворить речення из словосполученнями.На нашей земли

сковороди"!!!!!!!!!!!!!! Допоможіть,хоч якісь наброски зробіть!!!

ВАРІАНТ 1

Завдання 1-6 мають по чотири варіанти відповідей, серед яких лише одна правильна. Виберіть правильну відповідь
1. Усі подані словосполучення є іменниковими в рядку:
A) робота над текстом, поради учням, день народження;
Б) спільно з другом, їхати верхи, накритий стіл;
B) писати листи, зробити по-своєму, сто років;
Г) вимита підлога, нова сукня, сидіти тихо.

2. Тире в неповному реченні ставиться в рядку:
A) Дерево шанують, як добре родить, а чоловіка як добре робить (Народна творчість).
Б) Я син народу, що вгору йде, хоч був закритий в льох (І. Франко).
B) Два чобота пара (Народна творчість).
Г) У нас кохати полюбить сновна, і серце з милим вік не розлучати (А. Малишко).

3. Однорідними означеннями ускладнене речення (розділові знаки пропущено):
A) Весна була рання дружна (3. Тулуб).
Б) Здорові кострубаті дуби грізно стояли в снігових заметах; їм було байдуже, що бурхав холодний вітер, ішов сніг… (М. Коцюбинський)
B) Після теплих літніх дощів хліба налилися колосом, пополовіли, а десь за тиждень взялися бронзою (І. Цюпа).
Г) Сподом попід ті стіни вузькою щілиною шумів і пінився студений гірський потік (І. Франко).

4. Поширеним звертанням ускладнене речення:
A) Виростеш ти, сину, вирушиш в дорогу, виростуть з тобою приспані тривоги (В.Симоненко).
Б) Мово наша! Звонкова кринице на середохресній дорозі нашої долі! Твої джерела б’ють десь від магми, тому й вогненна така (К. Мотрич).
B) «Слава тобі, Дніпре!» – нодумки зашепотів ніби молитву Андрій (С. Плачинда).
Г) Я люблю тебе, поле, простір твій, широчінь, твої пахощі й цвіт (П.Дорошко).

5. Помилки відсутні в реченні:
A) Гуляючи в лісі, ми милувалися красою природи, збирали квіти та ягоди.
Б) Побувавши в Єгипті, Лесею Українкою було написано вірш «Напис в руїні».
B) Розквітаючі дерева наповнювали сад тонкими пахощами весни.
Г) Не дивлячись на несприятливі погодні умови, експедиція продовжувала свій шлях.

6. Відокремлений член є обставиною в реченні:
A) Пішов Гонта, похилившись (Т. Шевченко).
Б) Часом, злякана нами, з дерева з шурхотом спурхувала птиця (В. Винниченко).
B) Особливе місце в літературі для дітей займає поезія, зокрема для наймолодших читачів (В. Бичко).
Г) Членом «Гарту» я був і сам, як книжковий ілюстратор (О.Довженко).

У завданнях 7-9 до кожного рядка, позначеного цифрою, доберіть відповідник, позначений буквою.
7. Установіть відповідність між реченням і способом вираження присудка в ньому.
А) І швець, і жнець, і на дуді грець (Народна творчість).
Б) Роса почала слатися по землі (І. Нечуй-Левицький).
В) Будеш, батьку, панувати, поки живуть люди, поки сонце в небі сяє, тебе не забудуть! (Т. Шевченко)
Г) Пахощі зрілого хліба особливо були відчутні вечорами, коли снадала спека… (І. Цюпа)

1) Простий дієслівний присудок;
2) дієслівний складений присудок;
3) іменний складений присудок.

8. Установіть відповідність між односкладним реченням і його видом.
1) Починало вже дніти (М.Коцюбинський).
2) Дивився спідлоба, важко кудись у далеч, і міряв землю… (В. Шевчук).
3) ІЦо посієш, те й пожнеш (Народна творчість).

А. Означено-особове;
Б. узагальнено-особове;
В. неозначено-особове;
Г. безособове.

9. Установіть відповідність між виділеними словами в реченні та другорядним членом, яким вони
1) Означення;
2) додаток;
3) обставина.

А. Город був засаджений всякою всячиною (Л.Дмитерко).
Б. По заході сонця одразу сплив повний місяць над островом, освітив очерети, кущі, виселок (М. Трублаїні).
В. Душ з п’ять хлопців мостилося біля столу з книжками (С. Васильченко).
Г. От стеляться розложисті, як скатерть, зелені левади (І. Нечуй-Левицький).

Прочитайте текст. Виконайте завдання 10-11 тест контролю української мови до нього
(1) Образ козака на наших картинах – цс велична, викристалізована віками дума народу її свою сутність. (2) Народ стомився від повсякчасних воєн, від розорень і зпустошень, що оберну квітучий край у пустку. (3) Зазнавши стільки горя й лиха, він прагнув
миру, вільної праці. (4) М ролюбивий характер народу й уособлюс образ козака бандуриста. (5) Але водночас український н род завжди був готовий освятити ножи, щоб захистити могили своїх предків, свою рідну землю.

(З журналу)

10. Позначте речення, ускладнені однорідними членами.

11. Позначте речення, у яких допущено орфографічну помилку.

12. Доведіть або спростуйте тезу: «Мистецтво – один із засобів творення особистості» (6-7 чень). У висловлюванні використайте однорідні члени речення та відокремлені означення.

1. Укажіть СПР:
А) На вулиці нікого не видно, але село вже проснулось.
Б) У різну пору року лютневий сніг цвіте по-різному, проте зараз розцвів чи не найяскравіше.
В) Зоряно над селищами було, а в степах хмара заходила й ламалися стебла блискавок.
Г) Мені чути, як коні похрумкують молодою травицею, поволеньки, вдячно дякують.
2. Укажіть СПР, у якому засобом зв’язку є сполучник:
А) Дитячим щебетом починається ранок на одному з мальовничих півостровів, що по-тутешньому зветься просто кут.
Б) Яблуні, що ростуть уздовж дороги, укриті білим цвітом.
В) На тім місці виросло деревце, що навесні зацвіло пишним білим цвітом.
Г) Він сказав, що на ніч буде мороз.
3. Укажіть СПР, у якому засобом зв’язку є сполучне слово:
А) Здавалось, що пісня не просто народжується з їхніх грудей, а йде разом з матір’ю та бабою Килиною в одному гурті.
Б) Навалилися такі могутні сліпі сніги, що навіть він, Сіроманець, злякався.
В) Людям іноді важко збагнути, що не все можна купити за гроші.
Г) Твоя душа готова вмістити в тобі все, що вміщає в собі душа Княжої гори.
4. Укажіть СПР з кількома підрядними:
А) Климко звівся на лікоть, щоб краще було видно шлях, яким йому йти далі.
Б) Коли потрапляєш у заповідний степ на початку травня, то перед очима розгортається багатобарвний калейдоскоп степового травостою.
В) Коли ти маєш чоботи, то ноги тебе несуть, мов крила.
Г) Осінь танула, мов воскова свічка, ставала все прозорішою й легшою.
5. Укажіть речення, у якому правильно визначено вид підрядної частини:
А) А хто стрічався на шляху зо мною, того я щирим серденьком вітала. (підрядне допустове)
Б) Лише по незначних прикладах можна вгадать, де цвіла рослина. (підрядне з’ясувальне)
В) Погляд спочиває на пшеницях, що підходять аж до посадки. (підрядне з’ясувальне)
Г) І тоді стало чути, як весело видзвонює в тиші вода. (підрядне порівняльне)
6. Укажіть СПР з послідовною підрядністю:
А) І як тільки хліб трохи остигне, мати покладе його на покуті, накривши вишитим рушником.
Б) Коли збігти на могилу, то звідси видно, як степ маревіє на південь.
В) Сьогорічна осінь, десь блукаючи за видноколами, усе ближче підступала до видимого світу, у якому живеш і в якому перебуває твоя душа.
Г) Сизий бузок, котрим обсаджені були стежки, переліз на гладеньке місце й вільно ріс собі там, де ходили людські ноги.
7. Установіть відповідність:
1 означальне А) Матінка не дурно казали, що світ не без добрих людей.
2 з’ясувальне Б) Було так тихо, що навіть шелест листя здавався великим шумом.
3 наслідку В) Моря перелетиш і не впадеш, допоки буде в серці рідна мова.
4 часу Г) На небі збиралися великі хмари, так що можна сподіватися дощу.
Д) Англія – перша неслов’янська країна, де з’явилися переклади
українських дум.
ІІ рівень (4 б.)
8. Поставити розділові знаки, скласти схеми, визначити види підрядних речень:
1. У цім місці річка що текла крутячись та петляючи між хребтами робила круте коліно. 2. На ніч щоб захиститися від вітру треба було забиратися в саму гущавину лісу. 3. Як захоче коза сіна то до воза прийде. 4 Ми живемо отут на землі край Чумацького Шляху на узбіччі де пахне полин і блакитний чебрець де кропива глуха вироста із космічного праху і на пил обертається Місяця срібний вінець.
ІІІ рівень (3 б.). 9. Поставити розділові знаки, скласти схему, визначити вид підрядності:
Усіх хто живе в Україні повинна об’єднувати в суспільство українська мова котру треба знати.
10. Доповніть СПР, вписавши головну частину такого змісту, щоб в одному випадку утворилось речення з підрядним з’ясувальним, а в іншому – з мети:
…, щоб ми добре підготувалися.

друкарень, не мали можливості говорити про себе правду. Моральної ж кривди не знає тільки той народ, який може та вміє пізнавати себе сам, сам осягати власну історію, плекати власну культуру. Коли ж його історію тлумачить йому загарбник, то, ясна річ, що тлумачитиме її за власним розумінням та баченням, на користь собі.

Істина, здавалося б, абеткова, і ми пережили її силу на своїй, як то кажуть, шкурі.

Мабуть, через це в українській свідомості витворилося кілька світоглядних деформацій. Одні з нас беззастережно приймали імперські схеми й тлумачення нашої історії і на цій основі навчалися самі, навчали своїх дітей, онуків і правнуків. Так з’явилися люди байдужі, а то й ворожі до національних цінностей. Інші з нас бачили свою історію гіпертрофовано, вірили ненауковим міфам та легендам, вбачали в своїй землі ледве не пуп земний. Це хвороблива реакція на гніт і примусове приниження національного "я”.

Проте працею сотень самовідданих подвижників ми все-таки пізнавали себе, вивчали й осмислювали.

І справді, яке величезне багатство становлять наші фольклор та етнографія! Як уперто писалися впродовж віків наші літописи! І все для того, щоб не згасала історична пам’ять у народу. За тими скромними літописцями прийшли фахівці історики, які все-таки написали історію нашої землі.

Яку багатоманітні й багатовікову мали ми літературу, котру ще також нам вивчати й пізнавати! Яку своєрідну музику, театр, архітектуру, образотворче мистецтво! Все це – складники великої нашої, спільно твореної книги українознавства.

Саме тому необхідною стає українознавство як наука й шкільний предмет. Пора пізнавати себе не приховано, а відверто й з гідністю.

Предмет "українознавство” не має служити для вивищення нашої національної пихи, коли власний народ ставиться над інші. Та пиха й не властива нам, бо доля наша – не напад і не загарбання чужих земель, не поневолення сусідів. Доля наша – оборона й боротьба за самозбереження. Тому й українознавство для нас – це пізнання своїх коренів та свого внутрішнього "я”.

Українознавство – це пояснення того, чому ми такі, які є сьогодні.