Зустрілися якось їжачок з лисичкою в лесу. Лисичка обійшла навколо їжачка фиркнула, понюхала, хитро глянула на нього облизнулася і сказала, що вона його
10-11 класс
|
зараз з'їсти. Але їжачок-хитрячок скрутився в клубочок, покотився на лисичку, що вона бідна від болю як підстрибнула та як втекла.0975714757 02.12.2013
Жив- був у лиси ижачок. У нього була маленька мордочка и гостри голки. Якось вин зустрив лисичку. Лисичка понюхала ижачка и облизнулась. Дуже ий схотилося поласувати ижачком. Але ижачок був - хитрячок! Тильки- но лиса хотила вкусити його, а вин як фиркнув, скрутився клубочком и виставив свои гостри голки. Лисиця аж всю мордочку соби поколола и бильше николи не чипала ижачка.
овлриилволвовиріооттоллвииоотолл в, пр-во, что я не знаю, что я не знаю, що він не може бути, а не проводити політику вождів. На початку років у складі
Другие вопросы из категории
Читайте также
а) перемогою, надією, працею, їжою, сівбою;
б) хвилею, Марією, тишею, тривогою, душею;
в) новиною, вишнею, господинею, межою, пущою;
г) вдачою, домівкою, кручою, мрією, ґаздиньою?
2. Стилі бувають:
а) публіцистичний, художній, розмовний, офіційно-діловий, науковий;
б) розмовний, роздум, художній, офіційно-діловий;
в) розповідь, роздум, опис.
3. Що таке прикметник?
4. Напишіть 5 дієслів у минулому часі жіночого роду.
5. Спишіть, вставляючи відповідні букви.
Делегація українських селян виїхала з (В,в)аршави до села (В,в)ільхівці. Голова (К,к)олгоспу ("Ж,ж)овтень" сидів у першій машині. Краєвиди здавалися знайомими: такі можна бачити і в північних областях (У,у)країни. Польські селяни зустріли їх усім селом. Несли на вишитому рушнику хліб-сіль. А перед натовпом на тлі блакитного весняного неба майоріли на вітрі прапори (У,У)країни і (П,П)ольщі. Тихо лягали вінки. Тихо стояли люди...
6. Завдання. Спишіть. Підкреслить іменники, визначте в них рід, число і відмінок.
1. Про мудрий голос Руставелі і про зазивний звук зурни, про виноград на сірій скелі, мов розпис давньої стіни, товариши мої пісали - товариш Лермонтов між них. 2. Тож відрікаюся зарані сказати річ якусь нову, та радий я, що Чіковані і Леонідзе другом зву.
7. Напишіть твір-мініатюру лише з іменників на тему «Мій день»
речень.
1. Вже минуло десять років відколи...
2. Я не кляну своєї долі з тих пір, як...
3. Ми зустрілись на чужині, як...
4. Сяяла черешня над горою, коли...
5. Зів'януть квіти польові лиш...
6. Літо недавно ще таке мовчазне гуло, коли...
ВИРУЧІТЬ БУДЬ ЛАСКА
Запишіть словосполучення поставивши займенники у відповідному відмінку .
Зустріли (я) , спілкувалися з (ми), чекали на (вона), зустрілися з (вони), скажу (ти), подякував (ви), побачив на (він), зняли з (він), летіли над (вона),прийшли після (ми), вибрав для (вона).
море.7) Іду до моря .8) Здраствуй, море! 9) От і зустрілися.
Діти принесли з лісу їжака, довго гралися ним. їжак не хотів розгорнутись, настовбурчив голки, то вони кидали ним об землю, пробували лоскотати патичками — й хоч би тобі що! Навіть цьку вали собакою, який, пирхаючи, обнюхував те жалке тіло, про бував перевернути лапами, але скоро поранився і, підібгавши хвоста, відбіг убік. Зрештою, подумали, що замучили їжака, а тому покинули його в купі листя, а самі порозбігались по домів ках, бо вже вечоріло.
Я його побачив, коли зійшов з поїзда і прямував стежкою, що вела поміж старим парком і великим садом. Хтось десь палив багаття; й хоч полум'я не було видно, проте рідесенький дим синьою пеленою стелився над самою землею. Повітря пахло анто нівками і чимось таким особливим, що нагадувало дитинство й те, як ми колись згрібали листя й палили на городі, де вже викопали картоплю... їжак, видно, ще не очумався, бо лежав там, де його й покинули, згорнувшись тугим клубком.
Я зупинився, очікуючи, коли він спробує побігти. Проте їжак наче вмер. Нагнувся над ним, торкнувся голок — тверді, вони мало не впивалися в долоню. Тоді я втягнув праву руку в рукав, таким чином замотавши її, і, нагнувшись ще нижче, попхнув їжака собі на полу плаща й поніс із собою.
їжак не розпростувався і, важкий, колов мені своїми шпиль ками долоню, а то й бік, коли я міцніше притискав його до себе. Від того, що зустрівся з їжаком, а тепер ніс його в загорнутій полі плаща, стало мені добре, і я чомусь навіть усміхався.
В кімнаті я запалив світло і вже тоді поклав їжака в кутку біля груби. Він там упав, як неживий, і тільки, либонь, ще тугіше згорнувся, ще гостріше повиставляв шпильки. Ну, що ж, це твоє діло, як тобі триматись, як поводитись, думав я, можеш побоюва тись, остерігатись. Можливо, й зрозумієш, що я проти тебе не маю нічого лихого, але ж ти дике лісове звіря, ти завжди боїшся й осте рігаєшся,— і, може, завдяки цьому й живеш іще... Ну, добре, ось тобі яблуко, ось тобі друге. А що ж іще тобі до вподоби?
Вийшов надвір, назбирав грушок-гниличок під грушею, і всі висипав перед їжаком, котрий, либонь, і не ворухнувся за цей час... А-а, тобі, мабуть, хочеться молока, я чув, ти його любиш. Проте молока в квартирі не було, довелося йти до сусідів. Сусіди налили мені у фіолетову пластмасову чашечку — ах, так, вони розуміють, це для їжака, і, мабуть, для того, яким сьогодні бавились діти.
Кімнату залило світло, їжак непорушно лежав у кутку. Він, звичайно, чув, що я і вдруге виходив з кімнати, але щось тут лякало його, насторожувало. Налив молоко в тарілочку, поставив коло яблук та грушок. Цікаво, що ж його непокоїть? Чи не елек тричне світло? Мабуть, воно, бо їжак у лісі звик до місячного, а це для нього — вороже...