зо таке обставина???

1) Укажiть складнопiдрядне речення, в якому пiдрядна частина стоiть пiсля головноi:

а) Де хата бiленька, там родина гiдненька.
б) Потiм, коли зайшов iз речами та букетом пiвонiй в автобус i глянув у вiкно, постать матерi, ще така близька, видима, вже видалась виддаленою.
в) Великоi душi потрiбно, щоб доброту в нещастi зберегти.
г) Копита вiдбивали чiткий ритм i, збудженний тим ритмом, вiн навмисно прискорював бiг.

2) Укажiть складнопiдрядне речення, в якому засобом зв`язку є сполучникове слово:

а) Шумiти тобi, кучерявий прибузький лiсе, такими чарiвними голосами i пiдголосками, що серце болiсно завмиратиме вiд насолоди.
б) Не перекладай на iнших те, що мусиш зробити сам.
в) Великi дерева шануй, що плiд дають i в спеку тiнь.
г) Снiг блищав, аж очi болiли глянути на нього.

3) Укажiть складнопiдрядне речення, в якому засобом зв`язку є сполучник:

а) Пам`ятай, що книги - це тисячолiтня мудрiсть людини.
б) Коли добром нiхто не дасть нам свiтла, його здобути треба.
в) З самого початку думай, який буде кiнець.
г) Той, хто не знає меж своiм бажанням, нiколи не стане справжнiм громодянином.

4) Укажiть складнопiдрядне речення, в якому пiдрядна частина стоiть у серединi головної:

а) Чи до мети я певної дiйду, чи без пори скiнчу свiй шлях тернистий?
б) I здатен той на злiт, хто цiлу вiчнiсть взяв на крила.
в) Зграя дроздiв полетiла, мабуть, шукати собi iнше дерево, яких у лiсi не так i мало.
г) Щиглики, якi ось зiбрались великою зграєю, моторно лiтають над полем i дружно трiщать, щебечуть, скрикують.

5) Укажiть складнопiдрядне речення з кiлькома пiдрядними:

а) Там, де шахти роспростерли темнi крила над селом, вже заобрiєм блиснуло золоте зорi весла.
б) Запишалася калина, що вона червона, що у неї сонцевиннi соковитi грона.
в) Високий ясний вечер був сповненный тих чар простору, того запаху безмежностi, якi властивi тiльки вечорам цiєї пiдхмарної країни.
г) У рiзну пору дня лютневий снiг цвете по - рiзному, проте зараз, ополуднi, розцвiв чи не найяскравiше.

6) Установiть вiдповiднiсть мiж пiдрядним реченням та його видом:

1. Обставини мети
2. З`ясувальне
3. Обставини причини
4. Означальне

а) Не бруднi криницi, бо схочешь водицi.
б) З самого ранку узявся був за лопати, щоб прогорнути хоч стежку.
в) А сонячне промiння згасло над горою, де була пасiка.
г) А хто стрiчався на шляху зо мною, того я щирим серденьком вiтала.
д) Серед пасики десь взяла кавуняча огудина, що сплелась з березкою та з широким листом огiркiв.

7) Установiть вiдповiднiсть мiж реченням та його видом:

1. Складносюрядне
2. Складнопiдрядне
3. Складнопiдрядне з кiлькома пiдрядними
4. Складне речння iз суряднiстю i пiдряднiстю.

а) День сонячний i прозорий, i хочеться, щоб йому не було краю.
б) А хто скаже, де Гонти могила...
в) День був лiтнiй, спекотний, i селом я пiшов довго.
г) Посеред майдану, де мене лишили радостi, я зупинився, не знаючи, куди податися.
д) Проти мiсяця заблищали стремена, забряжчала зброя, пiд гонiла земля.

8) Установiть вiдповiднiсть мiж фразеологiчними антонiмами:

1. Не покладати рук
2. Опинитися в лабетах
3. Мало кашi з`їв
4. Баглаї бити

а) Грiти чуба
б) Аби день до вечора
в) Зуби з`їсти
г) Вискочити на сухе
д) Голова варить.

друкарень, не мали можливості говорити про себе правду. Моральної ж кривди не знає тільки той народ, який може та вміє пізнавати себе сам, сам осягати власну історію, плекати власну культуру. Коли ж його історію тлумачить йому загарбник, то, ясна річ, що тлумачитиме її за власним розумінням та баченням, на користь собі.

Істина, здавалося б, абеткова, і ми пережили її силу на своїй, як то кажуть, шкурі.

Мабуть, через це в українській свідомості витворилося кілька світоглядних деформацій. Одні з нас беззастережно приймали імперські схеми й тлумачення нашої історії і на цій основі навчалися самі, навчали своїх дітей, онуків і правнуків. Так з’явилися люди байдужі, а то й ворожі до національних цінностей. Інші з нас бачили свою історію гіпертрофовано, вірили ненауковим міфам та легендам, вбачали в своїй землі ледве не пуп земний. Це хвороблива реакція на гніт і примусове приниження національного "я”.

Проте працею сотень самовідданих подвижників ми все-таки пізнавали себе, вивчали й осмислювали.

І справді, яке величезне багатство становлять наші фольклор та етнографія! Як уперто писалися впродовж віків наші літописи! І все для того, щоб не згасала історична пам’ять у народу. За тими скромними літописцями прийшли фахівці історики, які все-таки написали історію нашої землі.

Яку багатоманітні й багатовікову мали ми літературу, котру ще також нам вивчати й пізнавати! Яку своєрідну музику, театр, архітектуру, образотворче мистецтво! Все це – складники великої нашої, спільно твореної книги українознавства.

Саме тому необхідною стає українознавство як наука й шкільний предмет. Пора пізнавати себе не приховано, а відверто й з гідністю.

Предмет "українознавство” не має служити для вивищення нашої національної пихи, коли власний народ ставиться над інші. Та пиха й не властива нам, бо доля наша – не напад і не загарбання чужих земель, не поневолення сусідів. Доля наша – оборона й боротьба за самозбереження. Тому й українознавство для нас – це пізнання своїх коренів та свого внутрішнього "я”.

Українознавство – це пояснення того, чому ми такі, які є сьогодні.

падали кілька днів ,

хзупинились, і знову усміхнулось сонце.

3.Яблуні були крислаті , вони вкутали сад від

поля, а вишеньки цвіли не сміло.

4. Одних неволя нищить , інших воля розбещує , але ж скільки є таких , кого дух розтління не торкнувся.

А.Складне з сурядним 1-підрядним зв'язком

Б.Складне із сполучниковим сурядним безсполучниковим зв'язком

В.Складне із сполучниковим сурядним та безсполучниковим зв'язком

Г. Складне із сполучниковим підрядним і безсполучниковим зв'язком

ок . Та так з кожним словом