Цю рослину здавна шанували на теренах нашойі крайіни.Йійі використовували в народній медицині,але вона прислужілася й у повсякденному побуті.

(2) тисячоліть. 2. Походження її наукової назви (ахіллея мілефоліум) пов’язують з іменем
грецького воїна-мудреця Ахілла, який (3) уперше використав цю рослину для лікування
ран, а також грецьким словом «ахілон», тобто тисяча, що вказувало на безліч розсічених
листочків. 3. Лікарі Давньої Греції й Риму використовували деревій тисячолистий, як
(4) надійний кровоспинний і ранозагоювальний засіб. 4. Крім того, деревій дезінфікує рани й
сцілює від шлункових хвороб (За М. Середою).
7. Укажіть, у якому реченні допущено пунктуаційну помилку
А у першому
Б у другому
В у третьому
Г у четвертому
8. Укажіть, у якому слові допущено орфографічну помилку
А уперше
Б розсічених
В дезінфікує
Г сцілює
9. З’ясуйте, якими частинами мови є виділені слова (цифра в дужках позначає наступне
слово)
А іменник
Б прислівник
В займенник
Г прикметник
Д частка
10. Прочитайте речення, з’ясуйте, якими членами речення є виділені слова (цифра в дужках
позначає наступне слово)
Полинова моя Україно, часто ворог (1) тебе полонив – от і виріс (2) полин на руїнах
(Г.Чубач). (3) Віками ткалося мереживо народних переказів про велику княгиню Ольгу як
про (4) діяльну, мудру правительку (О. Козуля).
А обставина
Б присудок
В підмет
Г означення
Д додаток

1. Вік рослини, (1) яку в нас називають деревій, білоголовник, біла кашка, становить кілька
(2) тисячоліть. 2. Походження її наукової назви (ахіллея мілефоліум) пов’язують з іменем
грецького воїна-мудреця Ахілла, який (3) уперше використав цю рослину для лікування
ран, а також грецьким словом «ахілон», тобто тисяча, що вказувало на безліч розсічених
листочків. 3. Лікарі Давньої Греції й Риму використовували деревій тисячолистий, як
(4) надійний
кровоспинний і ранозагоювальний засіб. 4. Крім того, деревій дезінфікує рани й
сцілює від шлункових хвороб (За М. Середою).
7. Укажіть, у якому реченні допущено пунктуаційну помилку
А у першому
Б у другому
В у третьому
Г у четвертому
8. Укажіть, у якому слові допущено орфографічну помилку
А уперше
Б розсічених
В дезінфікує
Г сцілює
9. З’ясуйте, якими частинами мови є виділені слова (цифра в дужках позначає наступне
слово)
А іменник
Б прислівник
В займенник
Г прикметник
Д частка
10. Прочитайте речення, з’ясуйте, якими членами речення є виділені слова (цифра в дужках
позначає наступне слово)
Полинова моя Україно, часто ворог (1) тебе полонив – от і виріс (2) полин на руїнах
(Г. Чубач). (3) Віками ткалося мереживо народних переказів про велику княгиню Ольгу як
про (4) діяльну, мудру правительку (О. Козуля).
А обставина
Б присудок
В підмет
Г означення
Д додаток

Берізка. Дуб виріс міцним і могутнім, з північного боку схилу до річки, а біла Берізка виросла ніжною і стрункою, майже біля самої води.

Щороку Дуб з нетерпінням чекав сезону літніх відпусток, коли приїдуть люди і почнуть свій активний відпочинок. Дубу, звичайно, було не зрозуміло, чому люди так поводяться. Особливо дивним здавалося те, що вдень люди випускали з роту багато диму, в той час як він, могутній дуб, ночами виробляв для них кисень. Але, незважаючи ні на що, він був щасливий створювати для них тінь у спекотний день і впускати жолуді, щоб діти могли ними гратися.

Але одного разу в тому лісі сталося нещастя. Один відпочиваючий чогось випив і, через необережність, забув загасити недопалок від своєї цигарки. І в лісі почалася жахлива пожежа. Диму було стільки, що блакитного неба не було видно зовсім. А спека стояла така страшна, що ніхто з дерев вже й не сподівався вижити.

Добре, що відпочиваючих було багато, і вогонь помітили відразу. Пожежники приїхали швидко і моментом впоралися з такою страшною небезпекою, як пожежа у лісі. Але у багатьох дерев встигла обгоріти кора.

Коли пожежники поїхали і метушня вляглася, Дуб подумав: «Скільки ж часу тепер знадобиться всьому лісу, щоб переробити цей дим в чисте повітря! І скільки згоріло жолудів, з яких вже наступного року могли б вирости молоді дубочки!»

На щастя, до нашого Дуба вогонь не дійшов, і Дуб знову замислився: «Скільки ж часу потрібно Людині, щоб вона прийшла до тверезого способу життя?»

Не знайшовши відповіді, він звернувся до Берізки:

— Послухай, я такий сильний і могутній, а нічого зробити не можу, щоб цього більше не повторилося.

А Берізка йому й відповідає:

— Так робити-то, власне, нічого й не треба. Тому, що людина — це така істота, яка вчиться на своїх помилках. І стільки століть витрачає час на знищення свого здоров'я. А потім розповідає, що тільки дурні вчаться на своїх помилках, вважаючи себе найрозумнішою істотою на планеті. Скажи, яка ж вона після цього Homo Sapiens? Адже дивися, як просто живемо ми, в гармонії з природою, і як вона про нас піклується, якщо їй не заважає людина.

А далі вона розповіла про те, що видно їй зі свого бережка. І як було б добре, якби Людина поводилася по-іншому, якби всі люди жили тверезо...

Автор оповідання: О.А.Видиборець

* * *

Що саме розповіла Берізка Дубу далі, нам поки що не відомо. Пропонуємо Вам самим спробувати про це подумати і написати продовження цієї історії.

Ми віримо, що з Ваших розповідей вийде найкраща казка

Тополі на видноколі . Високі пірамідальні дерева обіч доріг . Спекотного дня їхні верхи темною зеленню здалека манили мандрівників . Дійти б лишень ! Під тополями відпочити , а там уже коротша путь до мети залишиться , долати її легше стане !
Під цими високими деревами чисте повітря . Недаремно ж древні пращури висаджували ошатні тополі біля жител . Росои вони й там , де відбувалися народні зібрання . Під придорожніми тополями зупинялися на відпочинок мандрівники . У рятівному затінку ставили у спеку своїх волів і чумаки , що їздили в дальні краї по сіль .
Постали тополі на сторожі наших поселень , щоб вести хапеклу боротьбу з лихими вітровіями , змагатися з безжалісною стихією.