без нашого гриця вода не осв(')ятит(ь)ся

підібралися по-перше дружні хоч куди по-друге значить працьовиті.

3.іду я недавно значить вулицею і бачу розумієш миколу як то кажуть власною персоною.

4.і тут зверніть увагу я побачив розумієте озеро у всій його красі.

1.Той сон і син не гойдані ніким.

2.Повите муками у тебе є минуле, в огні буденної людської суєти у мене є майбутнє не заснуле.

3.Думки не виказані стали за порогом, рости, моя розбуджена тривого!

4.Не меркнучий Дніпре! В якім переброді народ переходить майбутні світи?

5.На Псло, на Ворсклу, на Сулу, на юні води не початі ліг золотий осінній сум.

6.В душі моїй печаль стоїть, не бачена душею ще ніколи.

СРОЧНО!!!

Берізка. Дуб виріс міцним і могутнім, з північного боку схилу до річки, а біла Берізка виросла ніжною і стрункою, майже біля самої води.

Щороку Дуб з нетерпінням чекав сезону літніх відпусток, коли приїдуть люди і почнуть свій активний відпочинок. Дубу, звичайно, було не зрозуміло, чому люди так поводяться. Особливо дивним здавалося те, що вдень люди випускали з роту багато диму, в той час як він, могутній дуб, ночами виробляв для них кисень. Але, незважаючи ні на що, він був щасливий створювати для них тінь у спекотний день і впускати жолуді, щоб діти могли ними гратися.

Але одного разу в тому лісі сталося нещастя. Один відпочиваючий чогось випив і, через необережність, забув загасити недопалок від своєї цигарки. І в лісі почалася жахлива пожежа. Диму було стільки, що блакитного неба не було видно зовсім. А спека стояла така страшна, що ніхто з дерев вже й не сподівався вижити.

Добре, що відпочиваючих було багато, і вогонь помітили відразу. Пожежники приїхали швидко і моментом впоралися з такою страшною небезпекою, як пожежа у лісі. Але у багатьох дерев встигла обгоріти кора.

Коли пожежники поїхали і метушня вляглася, Дуб подумав: «Скільки ж часу тепер знадобиться всьому лісу, щоб переробити цей дим в чисте повітря! І скільки згоріло жолудів, з яких вже наступного року могли б вирости молоді дубочки!»

На щастя, до нашого Дуба вогонь не дійшов, і Дуб знову замислився: «Скільки ж часу потрібно Людині, щоб вона прийшла до тверезого способу життя?»

Не знайшовши відповіді, він звернувся до Берізки:

— Послухай, я такий сильний і могутній, а нічого зробити не можу, щоб цього більше не повторилося.

А Берізка йому й відповідає:

— Так робити-то, власне, нічого й не треба. Тому, що людина — це така істота, яка вчиться на своїх помилках. І стільки століть витрачає час на знищення свого здоров'я. А потім розповідає, що тільки дурні вчаться на своїх помилках, вважаючи себе найрозумнішою істотою на планеті. Скажи, яка ж вона після цього Homo Sapiens? Адже дивися, як просто живемо ми, в гармонії з природою, і як вона про нас піклується, якщо їй не заважає людина.

А далі вона розповіла про те, що видно їй зі свого бережка. І як було б добре, якби Людина поводилася по-іншому, якби всі люди жили тверезо...

Автор оповідання: О.А.Видиборець

* * *

Що саме розповіла Берізка Дубу далі, нам поки що не відомо. Пропонуємо Вам самим спробувати про це подумати і написати продовження цієї історії.

Ми віримо, що з Ваших розповідей вийде найкраща казка

дума,наша пісня не вмре,не загине. в.Вони ж дурні,вони ж знімали мірку з твоїх принижень-не з твоєї величі. г.Буду я навчатись мови-блискавиці в клекоті гарячім кованої криці,в корневищі пружному ниви колискової,в леготі шовковому пісні колискової.

4. []:[],[],[]. A) Сам знаєш сім разів одміряй один раз одріж (А. Шиян). Б) Заливається флейта трубить з переливами трубач рявкає бас гуде баритон (Остап Вишня). В) Темна ніч знялася, розіслалася над землею Ратієв- іцина з зеленої зробилася чорна одні верхів’я високого дерева ще горіли (Панас Мирний). Г) Прокотився грім з розгоном грають блискавок шаблі пахне морем і озоном від притихлої землі (М. Рильський). Д) І пригадалося йому дитинство над водами хиляться лози лелека пливе в висоті (М. Рильський). Прочитайте текст. Виконайте завдання 10-11 до нього Річка життя (1) Життя – як вода: воно спливає непомітно. (2) Ось недавно ж, либонь, починався струмок твого дитинства, спокійний, сонцем освітлений, починався радісно й безжурно. (3) Далі струмок той обертався на річку – юність бурунами завирувала. (4) Води побільшало, глибини зросло. (5) Далі подивишся: поспокійнішала течія, утомившись, вже не шумить вода, не б’ється сердито у високі береги: молодість минула, старість іще не надійшла. (6) Й покотиться річка твого життя до безбрежного моря… (7) Та ніколи не зникне вона в ньому безслідно, мов краплина. (За Є. Гуцалом) 10. Позначте всі безсполучникові складні речення. 11. Позначте речення, ускладпені відокремленими означеннями та обставинами.