Cловотвiр речення Двоповерховий

й весело клопочуться коло свого гнізда. В одчинене вікно
доносяться в хату з палісадника пахощі від
бузкового цвіту. В кімнаті, прикрашеній кретоном і
обставленій м’якими будуарними меблями з явною претензією на
кокетування, не дивлячись на ясне сонячне сяйво, горить перед
овальним люстром на столі лампа. На
кріслі сидить перед нею молода, струнка панночка, русява, з
кирпатеньким носиком і трошки примруженими короткозорими очицями, що
виблискували часом задерикуватим вогником. Панянка
нагріває на лампі металеві частини ручки
до писання і на ній закручує спереду кучері.
За спиною в неї стоїть із кофточкою в
руках дівчина років тринадцятьох, що, видко, вчасно
прибула з села. Випнуті від худорлявості лопатки не дозволяють
дати їй цих років, її каштанове волосся, що,
вигорівши на сонці, змінило яскравість свого кольору,
причесане гладенько і заплетене в одну тоненьку кіску
з червоним кісником; на блідому, трохи
вилицюватому, але з правильними рисами личку
тремтить вираз полохливості й
переляку.
Коло вікна на канапці напівлежить
зовсім уже одягнена до виходу, доволі повна чорнява панна, трохи старша за
русяву панянку і, видко по схожості, сестра її. Вона нетерпляче б’є
парасолькою по черевиках і нарешті не
витримує:
— Та цьому кінця немає! Сиди й чекай! Чому
ти не купиш завивалок? Не надокучить хіба морочитись
із цими ручками: чадить завжди?.. Навіть відчинене вікно
не допомагає!
— А ти вийди, хто тебе тримає? — огризнулася
білявенька.— Ой! Ось тільки через тебе обпекла пучку!.. Купи! Стану я на дурниці
викидати гроші...
— Дивно,—
усміхнулася недбало чорнява,— з одного боку
стільки претензій щодо вбрання і всіляких нісенітничок, а з другого —
скупість на шага...
— Справа йде не про нісенітнички, а
про витонченість та порядність,— підкреслила білявенька,— що про них ваша
милість і тями не має; адже ж вам байдуже вийти на вулицю і в подраних
рукавичках, і в невичищеній кофточці, і з кучмою, що стирчить з
пом’ятого капелюха... Адже ж ви з лінощів не подбаєте про себе, так
що іноді сором іти поруч...
— І не ходи!
— відповіла байдуже чорнява.— Хто тебе прохає? А я не стану на цю
порядність витрачати половину життя...
— А звісно, на
романи з цигарочкою приємніше витрачати час?
—
Атож, значно приємніше: менші принаймні
витрати на жовч...
— Подумаєш, яка добротлива!
— заперечувала ущипливо русява й роздратованим рухом шпурляла шпильки, прищіпки
й папільотки.— Чорти прокляті! Ніяк не тримаються... стирчать... Де це довгі
шпильки? Завжди закинуть... Це ти їх, Наталю, береш, щоб напихати в
гільзи тютюну. ( Помогите написать красивый план зарание спасибо )))

ва,словосполучення; Г – відокремлені члени речення.
Зразок: Та пісня, як море, і стогне, й рида… (Леся Українка) (Г, А)
Не треба сліз, не хмур кохана брови й не схиляй лице своє сумне. (В.Сосюра) Бідна волошко чому ти у житі а не на клумбі волієш рости? (М.Рильський) Непорушно стоять дерева загорнені в сутінь рясно вкритікраплистою росою. (М.Коцюбинський) Крім запорожчан набилося звичайнобагато і місцевих. (Я.Баш) Розплющивши очі Леонід побачив над собоюкаламутне небо. (О.Гончар) Бійці здебільшого вусаті статечні чоловікизриваються на ноги нагледівши офіцерів і завмирають у готовності.(О.Гончар). Там кажуть з гір усю країну видно. (Леся Українка).

характеристику всій конструкції й компонентам як простим реченням - це не дуже важливо, але яякщо зробите, то буде дуже добре))

Коли тебе мужність покине крилата байдужість підступить душа обміліє знайди безіменну (без/іме...у) могилу солдата і вічний вогонь що над ним племеніє.

доповнiть речення у тому числi й однорiдними членами ..

А) А потім вже подвижники і вчені взялись вивчать кургани височенні.
Б) В бентежнім серці буде биться повік нескінчена весна.
В) Я прагну усю могу тугу в єдинеє слово зложити.
Г)Співати - це як дихати.
2.Правильно виділене звертання в реченні рядка
А) Упаду я зорею, мій вічний народе, на трагічний і довгий. Чумацький твій шлях.
Б)Калиновим мостом проскочили коні… Летіть, воронії, розсідлані, чорні, повз хмари вишневі моєї весни.
В) Дозволь мені, мій вечоровий світе, упасти зерном в рідній стороні.
Г) Краю, ти мій краю, кращого за тебе я в житті не знаю!
3.У реченні Здається, і сама пісня склалася саме десь тут, в темні угорські ночі,серед степу... виділені слова виступають
А) Відокремленою прикладкою.
Б) Відокремленим додатком.
В) Відокремленим поширеним означенням.
Г) Відокремленою обставиною.