як написати правильно чекає мене чи чекає на мене

1)Є багато стежинок різних та одна лише з них моя
2)Багатство полягає у...

В мене в житті було багато пригод, але розповім я про одну.
Якось ніччю до мене у кімнату щось залетіло, чи птиця, чи кажан, не зрозуміло.Мені було дуже страшно тому що воно літало по всій кімнаті, мені довелося розбудити бабусю щоб вона прогнала цю тварину, але вона не хотіла вилітати на вулицю, тому бабуся вигнала її на кухню.На ранок цієї істоти вже не було.
Що це було я так і не зрозуміла...

хлопців; В три п'ятих метрів, троє казок, два кошики; Г п'ять сьомих кілометра, семеро курчат, дванадцять книжок

6. Позначте рядок, у якому всі відмінкові форми числівників правильні: А одинадцятьма, сто сорока п'яти, у двадцять сьомому; Б шістдесятьох, семистами, п'ятнадцяти; В дев'яноста двох, шістсот тридцять четвертого, ста п'ятидесяти; Г сімдесятьома шістьма, двохсот, сорока шести.

8. Позначте рядок, усі числівники в якому — складні: А сімдесят, одинадцять, сто три; Б п'ятнадцять, чотириста, тридцять; В сорок, дев'яносто, вісімдесят; Г триста, шістдесят, десятеро.

10. Позначте рядок, у якому числівник є присудком: А Перші ссавці з'явилися на Землі сто п'ятдесят мільйонів років тому. Б Леви сплять до двадцяти двох годин на добу. В Як правило, кількість малят у зайців і диких кабанів — дванадцять. Г Двісті шістдесят років тому було доведено належність китів до ссавців.

11. У реченні Із дев'яноста голок сокири не склеїш, числівник є: А підметом; Б присудком; В означенням; , Г додатком.

12. Позначте речення, у якому час позначено неправильно: А Нарада почалася о чотирнадцятій. Б Зустріч призначено на п'ять тридцять. В Вистава закінчилася за чверть до дев'ятої. Г. зараз за десять третя

закінчення У

2) укажіть групу слів , у кожному з яких правильно виділено суфікс

( А ) віконечко -суфікс ЕЧКО

( Б) вовчик - суфікс ЧИК

( В) картинка - суфікс ТИНК

3) Укажіть слово , у формах якого звук ( і ) не чергується з ( о) або ( е)

( А ) сніг , хліб , кінець

( Б ) піч , промінь , грім

( В ) витікати , заплітати , підмітати

місті, що розкинулося на схилі прибе­режних гір, я знав майже кожен двір і навіть те, у кого який соба­ка. Цього великого каштанового пса з пухнастим хвостом я не ба­чив ніколи. Собака стояв на причалі і безвідривно дивився у море, на вітрильник.

Величезна пінява хвиля несподівано з громовим гуркотом ударила об берег. Я побачив, що на причалі не стало собаки. Через мить помітив пса недалеко від берега. Він бив передніми лапами по воді, намагаючись урятуватися, скавучав, благав допомогти. Тільки собака пропливав на метр чи на два до берега, як нова хвиля відкидала його назад.

Я більше не роздумував, швидко роздягнувся і кинувся у воду.

Плисти було важко. Зустрічні хвилі заливали обличчя,накривали мене з головою. З високого причалу собаку було добре видно, а тут увесь час я губив його з очей.

Повільно, дуже повільно, але відстань між нами скорочува­лася. Лишилося метрів із п'ять... зо три метри... метр... Я вже бачив очі собаки, а в них — невимовний страх і вдячність.

Я підплив до пса збоку і схопив лівою рукою за нашийник. Однією рукою гріб до берега, а другою тримав собаку. Хвилі, що відкочувалися від берега, були дуже сильні. Вони тягнули в море все, що захоплювали із собою. Мене весь час відкидало назад, але я наполегливо боровся зі стихією. Нарешті ноги торкнулися дна. Ось уже і рятівний берег...

скласти план до тексту обязательно