У реченні Із дев*яноста голок сокири не склеїш , числівник є :А. підметом Б. присудком В.означенням Г. додатком

оцінювання).
1) Іменник;
2) дієслово;
3) прикметник.

А. Прагну небо бачити в синій хустині (І. Драч).
Б. Чужа душа – то, кажуть, темний ліс (Л. Костенко).
В. І степом можна йти безвісти і лягти на землю, прикласти вухо до землі, то тільки вмій прислухатися – шумить і голосить (Ю. Яновський).
Г. Художнику немає скутих норм (І. Драч).

9. Установіть відповідність між виділеними словами в односкладному реченні і другорядним членом речення, яким воно є.
1) Додатко;
2) присудко;
3) означення.

А. Прагну сонце бачити в золотому капелюшку (І. Драч).
Б. Можна побачити, що небеса – це тиша твоєї душі (Д. Павличко).
В. Будую мовчання, як зал філармонії (Л. Костенко).
Г. Не бійся досвітньої мли,-досвітній вогонь запали, коли ще зоря не заграла (Леся Українка).

Прочитайте текст. Виконайте завдання 10-11 до нього
(1) Листя в садках ще тільки проклюнулося, тому в гіллі рясно миготять дрібні, мов роса, прозеленкуваті крапельки то зав’язь.
(2) – От якби мені таке намисто, каже Соня, зроду б не знімала…
(3) – Кунимо, обіцяю впевнено, ось як тільки вивчусь на шофера, так і купимо.
(4) – А я тобі сорочки вишиватиму. (5) Гарні-прегарні, кращі, ніж у лавці!

(Г. Тютюнник)

10. Позначте речення, яке є неповним.

11. Позначте речення, у яких пропущено розділові знаки.

б)У льтчиків серце( не )схитне й тверде.

в)Скрізь милували око рослини,(не)розповсюджені в цій країні.

А)П'яти сорока одного, мільярдами.
Б)П'ятдесятьма, семистах шістдесяти чотирьом,тисячі.
В)Дев'ятьстами, десятьох, трьомастами.
Г)вісьмома, трьохсот п'ятнадцяти, вісімдесят шести.
Установіть відповідність між кількісними числівниками в реченях і іх видами за значенням( одно лишнее)
1) власне кількісні на означення цілих чисел А.Понад чотири пятих .
Б.Двоє хитрих мудрого не переважать.
2)збірні В.Сьома вода на киселі
3)дробові Г. Дві тополі високіі, одна одну хилить

дякую): Ніч надворі холодна ніч у суботу проти неділі. Такі ночі завжди зганяють людей в теплу хату до ясного світла до блискучого самовара. Надворі вітер виє обдаючи пізнього перехожого холодними поцілунками темрява чорною марою налягає на землю. А в хаті у теплому затишку іде тепла розмова очі любо грають з уст не сходить весела усмішка. Такі вечори часто проводив Петро у своїй рідній хаті.